Salta il testo dell’articolo
ЛЕСЕВА ФАМІЛІЯ Лесь своїм звичаєм украв від жінки трохи ячменю і ніс до корчми . Не ніс , але біг до жида , і все обзирався . — Ого , вже біжит з бахурами , бодай же - сте голови поломили ! Коби забічи до коршми , бо , як допаде , та й знов буде рейвах на ціле село . І побіг з мішком на плечах . Але жінка з хлопцями доганяла . Вже перед самою корчмою хапнула за мішок . — Ой , не тікай , ой , не біжи , не розноси мою працу змежи дітий ! — А ти , мерзо ́ , знов хочеш робити веймір на всі люди ! Лице би - с мала ! — Лица я із - за такого ґазди не мала , та й не буду мати ! Давай мішок та пропадай . А ні , то будем ті бити , буду ті бити з дітьми насеред села ! Най буде покаяніє на увес світ ! Давай ! — Ти , стара лєрво , та ци ти здуріла ? Та я тебе і бахурів твоїх повішію ! — Андрійку , синку , лиш по ногах , лиш по ногах , най вам хлібец по жидах не розносит ! Так бийте , аби - сте ноги поломили . На каліку то ще заробимо , але на піяка ми не годні наробити ! Вона говорила до своїх двох хлопців , що стояли з бучками і несміло дивилися на тата . Андрійко мав вже десять років , а Іванко з вісім . Вони не сміли приступити і бити тата . — Бий , Андрійку , я буду тримати за руки . Лиш по ногах , лиш по ногах ! І вдарила Леся по лиці . Він поправив її ще ліпше , аж кров потекла . Тепер хлопці підбігли і почали валити бучками по ногах . — Ліпше , синку , уваліт му ноги , як псови , аби тєгав за собов ! І плювала кров'ю і синіла , але тримала за руки . Хлопці вже зважилися і підбігали , як щенюки , і били по ногах , і відбігали , і знов били . Майже бавилися , майже сміялися . З корчми вибігло кілька людей . — Мой , таже цего ще ніхто не видів , відколи світ ! Аді , як б'ют , ще цицка коло рота не обісхла . Покаяніє на увес мир ! Хлопці били , як скажені , а Лесь і Лесиха стояли закаменілі , покривавлені і не рушалися з місця . — Мой - ня , хлопці , таже ви пірветеси коло дєді … — Було брати довші буки , аби - сте ліпше доцєгали … — Бийте по голові дєдю , у розум , у тімнє ! … Отак викрикував якийсь п'яний з - перед корчми . Лесь кинув мішок на землю і став , як дурний . Він такого нападу ніколи не сподівався і не знав що робити . Врешті ляг на землю і скинув киптар . — Андрійку та й ти , Іванку , йдіт тепер бийте , я ані кину ́ си . Ви ще малі та вам тєжко підбігати . Гай , бийте ! … Хлопці стояли подалік і дивно дивилися на тата . Поволеньки покидали бучки і дивилися на маму . — Та чому їх не заставлєєш , аби били , аді - м лєг — бийте ! Лесиха заревіла на все село . — Шо я , люди , винна ? Я б'юси по ланах з дітьми на сухім хлібци , та шо я уторгаю , то він все до коршми віносит . Я , люди , не можу нічо заробити через него , бо не можу хати лишити . Таже він лишив нас без драночки у хаті . Шо залямит , та й до жидів за горівку несе . Я не годна наробити і на діти і на жидів . Най си діє , шо хоче , але я вже не годна …
Indietro Pagina 15 di 39 Pagina 15 di 39 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
