Salta il testo dell’articolo
— Таж бийте , і палцем не кину ́ ! — Най тебе , чоловіче , Бог піб'є , де ти нам вік пустив марне і діти осиротив ! Та ти нас кілько набивси , шо ми ніколи з синців не віходимо , як воли з ярма . Таже я не можу горшечка у хаті затримати , бо все вібиваєш . А кілько я з дітьми начувала на морозі , а кілько ти лишень вікон набивси ? Нічо ти не кажу , най ті Бог скарає за мене та й за діти ! Ото - м собі долю в Бога вімолила … Люди , люди , не дивуйтеси , бо не знаєте . Взяла мішок на плечі та й поволіклася додому з дітьми , як пришиблена курка . Лесь лежав на землі і не рушався . — Але піду до кременалу , на вічний кременал піду . Раз ! Такого ніхто не чув та й не буде чути . Таке вістрою , шо земля здрігнеси ! І лежав і свистав завзято . Лесиха повиносила все з хати до сусідів . На ніч лягла з дітьми спати у городі , у бур'янах . Боялася п'яного Леся , що вночі прийде . Дітям постелила мішок і накрила кожухом . Сама чипіла над ними у сердачині . — Діти , діти , шо мемо робити ? То - то - м вам постелила сегодни на увес вік ! І пімрете , та слави не збудетеси ! Не годна я цего за вас відмолити … І плакала і наслухала , чи Лесь не вертає . Небо дрижало разом зі звіздами . Одна впала з неба . Лесиха перехристилася . ДІД ГРИЦЬ Я поїхав відвідати мого старого приятеля Гриця . Він давно оглух і тяжко з ним перебалакувати . В руках мав зелену галузку , а коло нього на траві сидів його невеликий внук . — В добрий чєс ви приїхали ; я переродивси на молодого , лиш не знаю , ци на дитину зійду , ци на стару голову встиду наберу . Чую тоту музику , як моя стара йшла за мене , дуже бистрі голоси позалітали в вуха . Дотепер були , як оловом заллєті . Мука бути глухому , слова в'єнут на язиці , а стара лиш посмішковуєси з мене та пищит , як сойка , в самі вуха : А нема вже як вічів слухати та з престолів самому до них говорити . Мині з жєлю за люцким словом не раз хотілоси дати себе замурувати . Гірко воно , як живе ще тіло обростає коров та стає стовпом . — Приходитси сидіти в свої душі , як у завалені хаті , де всьо розбите і понівечене . Дес як з мраки , як з мокрого попелу , таскати свій розбитий маєток та від спузи обтирати руки . Рідні діти такі , як чужі , я забув , шо вони були малими . — Давно дуже , як нас у місті , самих господарів , багато зібралоси з Черемша , з - над Прута і з - над Дністра , як привезли хлопців до школи . Вони такі тихонькі на міськім ринку , як риба розкидана по дорозі ; гинут тікати в зелене поле . Мами сидє на возах , плачут та потихо проклинают наших дорадників , а ми , батьки , радуємоси : Та доки , кажемо , будемо дурні та панам служити будемо , поки діти не вівчимо , а тоді і панів понагонимо . А гет потім , як діти в школах попідростали , то ми , самі дужі господарі , гомоніли коло них , як бджоли коло цвіту .
Indietro Pagina 16 di 39 Pagina 16 di 39 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
