Salta il testo dell’articolo
II . Ріпка Живуть собі дід Андрушка і баба Марушка . У баби є донька Мінка . У доньки є собачка Фінка . У собачки є подруга , кицька Варварка . А в кицьки є мала мишка Сіроманка . Весною дід бере лопату . Він копає в городі велику грядку . Потім він робить пальцем маленьку ямку . У ямку дід садить ріпку . Дід працює добре . Щодня він іде в город і поливає ріпку водою . І ріпка росте . Спочатку вона мала , як мишка . Потім вона як буряк . Потім як кулак . А потім вона велика , як дідова голова ! Дід дуже радий . — Час рвати нашу ріпку ! — каже він . Дід іде в город : гуп , гуп ! Він бере ріпку за зелений чуб . Він тягне руками і упирається ногами . Дід тягне цілий день . А ріпка сидить у землі , як пень . Дід кличе бабу Марушку : — Ходи , бабусю , не лежи ! Допоможи мені вирвати ріпку ! Вони йдуть у город : гуп , гуп ! Дід бере ріпку за чуб . Баба бере діда за сорочку . Вони тягнуть , аж піт тече ! Вони тягнуть цілий день . А ріпка сидить у землі , як пень . Баба кличе доньку Мінку : — Ходи , доню , не біжи ! Допоможи нам вирвати ріпку ! Вони йдуть у город : гуп , гуп ! Дід бере ріпку за чуб . Баба бере діда за сорочку . Донька бере бабу за фартух . Вони тягнуть руками . Вони упираються ногами . А ріпка сидить у землі , як пень . Донька кличе собачку Фінку : — Ходи , Фіночко , не біжи ! Допоможи нам вирвати ріпку ! Вони йдуть у город : гуп , гуп ! Дід бере ріпку за чуб . Баба бере діда за сорочку . Донька бере бабу за фартух . Собачка бере доньку за спідницю . Вони тягнуть цілий день . А ріпка сидить у землі , як пень . Собачка кличе кицьку Варварку : — Ходи , Варварко , не лежи ! Допоможи нам вирвати ріпку ! Вони йдуть у город : гуп , гуп ! Дід бере ріпку за чуб . Баба бере діда за сорочку . Донька бере бабу за фартух . Собачка бере доньку за спідницю . Кицька бере собачку за хвостик . Вони тягнуть руками й зубами . А ріпка сидить у землі , як пень . Кицька кличе мишку Сіроманку : — Ходи , Сірочко , не біжи ! Допоможи нам вирвати ріпку ! Вони йдуть у город : гуп , гуп ! Дід бере ріпку за чуб . Баба бере діда за сорочку . Донька бере бабу за фартух . Собачка бере доньку за спідницю . Кицька бере собачку за хвостик . Мишка бере кицьку за лапку . Вони тягнуть , тягнуть і . . . бах ! Ріпка падає на діда Андрушку . Дід падає на бабу Марушку . Баба падає на доньку Мінку . Донька падає на собачку Фінку . Собачка падає на кицьку Варварку . А мишка швидко тікає в нірку . III . Лисичка і Журавель Лисичка і Журавель дружать . Вони навіть куми . Одного дня Лисичка кличе Журавля в гості . — Приходь , куме ! Приходь , мій любий ! Що маю , тим і пригощу . Журавель дуже радий . Він чистить пір’я і йде до Лисички на обід . А Лисичка варить кашу з молоком . Каша гарна і смачна . Лисичка кладе кашу на тарілку , і каша лежить тонко - тонко . Лисичка ставить тарілку перед кумом . — Їж , куме , на здоров’я ! Я сама варила . Журавель стукає дзьобом : стук - стук ! Але дзьоб у нього довгий і вузький . А каша тонка . Журавель нічого не може взяти . А Лисичка лиже кашу , лиже й лиже . Скоро тарілка порожня . — Вибач , куме , — каже Лисичка . — Більше в мене нічого немає . — Дякую і за це , — тихо каже Журавель . Він дуже голодний . — А ти , кумо , приходь завтра до мене в гості . — Добре , куме , прийду . Чому б не прийти ? — каже Лисичка . Журавель іде додому голодний і думає . Лисичка теж іде додому , сита і весела . Вона думає про завтрашній обід . Журавель , напевно , має багато їжі . Лисичка не їсть цілий день . Вона хоче завтра добре наїстися .
Indietro Pagina 3 di 8 Pagina 3 di 8 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
