Salta il testo dell’articolo
— Навіть якби прийшов , я його не побачу , бо я в теремі , а він у світлиці . Оксана подумала , що Ганна хоче таємно вийти до нареченого . Але дівчина аж злякалась . Вона ще не загубила сорому і ніколи не стала б із ним говорити ! Вона тільки дивиться на нього здалеку з садка , а більше бачить його хіба що в церкві . — Як же він тебе посватав , якщо ви ніколи не говорили ? — не зрозуміла Оксана . — Через сваху , як усі , бо так найкраще й найчесніше . — Чудна тут молодь ! — усміхнулась Оксана . — А я щовечора виходила до Степана на розмову . — Коли ви вже були заручені ? — Ні , і до того , бо як же інакше можна посвататися ? Ганна закрила обличчя руками й сказала , що це сором . Невже мати не прокляла Оксану за це ? — За що ж , Ганно , коли вони самі були молоді і знають , що таке кохання ? — засміялась Оксана . — От дурненька ! VI . Московський звичай Раптом у терем швидко увійшов Степан і сказав , щоб Оксана мерщій перевдяглась у нове вбрання , бо прийшли бояри . — Але ж мати каже , що жінкам не можна бути при чоловіках . Степан пояснив , що вона має тільки пригостити гостей , а потім знову піде в терем . Вона винесе їм меду на таці , вклониться , а старий боярин поцілує її в уста . — Степане , що ти кажеш ? — не повірила Оксана . — Мене будуть цілувати бояри ? — Так ведеться , серце , і в цьому нема нічого злого , бо це тільки звичай . — Ще й такий звичай , нехай йому лихо , не піду ! Степан похмуро сказав , що тоді вона загубить їх усіх . Старий боярин має велику силу , а його син уже служить при царі . За таку зневагу він обмовить їх перед царем , а тоді буде « слово й діло » , і їх поведуть на допит . — Ти не жартуєш ? — спитала Оксана , і в її голосі був жах . — А хіба схоже , що я жартую ? — Степане , куди ж це ми потрапили , це ж якась неволя , гірша за турецьку ! — Я ніколи не казав тобі , що тут воля , — гірко сказав Степан . — Якби ми тут не гнули спини , то на Україні царські воєводи зігнули б нашу родину в три погибелі . Тобі гидко , що тебе торкнеться губами якийсь дід , а я мушу звати себе « холопом Стьопкою » і цілувати руки , як невільник . Це нічого ? — Боже мій , Степане , хто ж каже , що нічого ? — Ну от , а там на мене вже чекають , то кажи , Оксано , ти вийдеш ? — Я не знаю … З кімнати вийшла мати й теж почала просити , бо не хотіла на старість бачити загибелі сина . Ганна з плачем кинулась до Оксани , бо знала , який лютий той старий боярин , і благала не губити їх . Тоді Оксана сказала дуже спокійно , якось занадто спокійно , щоб їй дали нове вбрання . Ганна кинулась до скрині , а Оксана попросила матір приготувати мед і звеліла чоловікові йти до гостей . Степан похилив голову і вийшов із терему . Оксана , бліда , як смерть , повільно зняла з голови свою шапочку , яку носила ще вдома .
Indietro Pagina 6 di 10 Pagina 6 di 10 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
