Salta il testo dell’articolo
У цю мить на сходах загупали важкі кроки , хтось смикнув за ручку і сильно постукав . — Відчиніть негайно , іменем закону ! Євгеній показав Регіні на двері спальні , і вона тихо зникла там . Потім він відчинив і побачив на порозі її чоловіка , а за ним кількох його приятелів із шинку . Це Баран побачив Регіну на вулиці і прибіг до шинку з новиною . — Де моя жінка ? — закричав офіціал . — Свідки бачили , як вона сюди зайшла ! Євгеній мовчки схопив його за комір і викинув за двері , а приятелі пішли за ним , регочучи . Коли ж Євгеній відчинив спальню , там уже нікого не було . Регіна вийшла іншими дверима , через кухню , і забрала з собою свою сумочку . Того ж вечора Шварц зустрів на вулиці Барана , якого Вагман послав на пошту з листом . Шварц забрав лист , пообіцявши сам його віднести , і таємно відкрив . З листа він дізнався велику таємницю . Граф Кшивотульський купив у Вагмана всі векселі маршалка і заплатив за них п’ятдесят тисяч ринських готівкою . Ці гроші ще лежали в касі Вагмана , і в голові Шварца почав народжуватися страшний план . XIII . Хуртовина Тієї ночі над містом вила хуртовина , вітер кидав сніг у вікна і засипав вулиці та сліди людей . Офіціал прийшов додому зі своїми свідками і знайшов Регіну в її кімнаті . Він вирвав у неї сумочку і висипав на стіл гроші й прикраси . — Ось чим ти платила своєму коханому ! — кричав він при свідках , а потім ударив її по обличчю , і в неї потекла кров . Свідки пішли , а господар засміявся і сів біля столу з пляшкою горілки . — Ну що , Регінко , гарно я зіграв ображеного чоловіка ? Тепер ти в моїх руках і будеш робити все , що я скажу . Інакше я вижену тебе з дому з ганьбою , на очах у всього міста . Це моя помста за Орисю , бо я нічого не забуваю . Він довго ще говорив і пив , а потім задрімав , сидячи за столом . Регіна стояла біля лампи із закривавленим обличчям і не рухалася . Їй здавалось , що в голові звучать чужі голоси і що хтось говорить їй , що робити . Потім вона повільно підійшла до креденсу і взяла в руки важкий кухонний сікач . Кілька ударів , і її чоловік упав разом із кріслом на підлогу . Він уже більше не встав . Регіна стояла і дивилася на нього , а в голові їй звучала давня пісня про вербу . Раптом крізь рев бурі вона почула дерев’яний барабан : тра - та - та , тра - та - та . — Кличуть мене , кличуть ! — прошепотіла вона . — Іду , вже йду ! Вона вдягла шубу і вийшла з дому , навіть не погасивши світла . Попереду в глибокому снігу брів Баран і бив праниками у свою балію . Регіна йшла за ним , як уві сні , і нічого навколо не бачила . Вони минули останні низенькі хати і вийшли на міст через річку Клекіт . Баран зупинився посередині і показав рукою вниз , у темну воду , що шуміла між камінням . Регіна пролізла під поруччям і стала на самому краю мосту . — Ну , сміливо ! — засміявся Баран і штовхнув її вниз . Потім він пішов далі , у поле і в сніги , і бив у свою балію , поки міг . Праники давно випали з його рук , але він усе йшов уперед , говорив сам до себе і махав руками . Хуртовина швидко замела його сліди .
Indietro Pagina 11 di 13 Pagina 11 di 13 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
