Salta il testo dell’articolo
— Хто підійде першим , того вб’ю на місці ! І піп утік у ліс . Спершу всі мовчали , а потім почали так сміятися , що аж хиталися . — Оце кажуть , що ми розбійники , — сміявся отаман . — А ось де справжні розбійники ! Мошко розповів , що колись п’ятеро розбійників зустріли цього попа в лісі , і потім самі просили в нього пощади . А один селянин додав , що в церкві піп бере з людей останні гроші . Кармелюк сміявся , як дитина , аж у грудях заболіло . — Ну , сідайте , гості , до столу , бо ми так і до вечора не погуляємо . Мошку , починай ! IV . Панна Зося Але в лісі знову почувся шум , і Мошко сердито похитав головою . Цього разу хлопці привели молоду панну й немолодого пана в довгих дорожніх плащах . — Хто тут у вас той самий Кармелюк ? — гордо спитала панна . — Яке ти маєш право зупиняти чесних людей на дорозі ? — А ви , паненко , скажіть спершу , хто ви й куди їдете , — сказав отаман . Панна сказала , що вона Зося Захаржевська й що вони з дядьком їдуть до пані Люби на бенкет . Але отаман відповів , що туди їм не можна . Мошко розповів , що панна Зося найкраще танцює в усій окрузі й без неї не буває жодного балу . — Тоді я так просто панни не відпущу , — сказав Кармелюк . — Хай спершу затанцює для мене ! — Що ? А якщо я не хочу ? — крикнула панна й тупнула ногою . — Зі мною дядько , а він жартів не любить . Він воював з французами й має медаль , а в кишені в нього пістолет ! — Бог з тобою , Зосю , де ж у мене той пістолет ? — злякався дядько , і всі сміялися . Тоді панна махнула на дядька рукою й підійшла ближче до отамана . Вона суворо сказала , щоб він наказав своїм хлопцям чемно поводитися з панною . Отаман пообіцяв , що хлопці в нього хороші . Він розповів , що в лісі вже жила одна дівчина , Маруся , дочка попа . Пів року вона їла хліб із торби й пила воду з річки , і їй не було сумно . — Прощавайте , дядьку , я йду в розбійники ! — весело крикнула панна Зося . Вона швидко скинула плащ і кинула його дядькові на руки . Під плащем у неї була гарна сукня для балу . — Музики ! Музики заграли козачка , і панна пішла в танець . Гості стали навколо , плескали в долоні й підспівували . Скоро один із хлопців , Василь , не витерпів і теж пішов танцювати , а отаман сам узяв скрипку в одного музики й почав грати . І саме тоді з - за дерев вийшла облава : селяни з палицями , косами й ціпами , а один мав стару рушницю . — Заходьте колом ! Нікого не випускайте ! — кричав хтось за ними . Хлопці отамана схопилися за зброю , але Кармелюк не перестав грати й тільки сказав їм почекати . Музики від страху почали грати фальшиво . — Отамане , зараз стрілятиме ! — кричав Мошко , але грав далі . — Грай , Мошку , грай ! З облави хтось вистрілив , але не влучив . Музики з переляку присіли , а потім підскочили й заграли ще швидше . Гості сміялися , у облаві теж сміялися , а танець став ще веселішим . Раптом Мошко зупинився . — Далі , отамане , ніяк не можна , — сказав він . — Струна з переляку порвалася !
Indietro Pagina 3 di 9 Pagina 3 di 9 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
