Salta il testo dell’articolo
ЦАРІВНА ОПОВІДАНЄ Своїй матери МАРИЇ З ВЕРНЕРІВ КОБИЛЯНЬСКІЙ посьвячує Авторка . I . Я родила ся 29 - го падолиста … Старі люди і сонники кажуть , що сей день — день недолї . Може . Однак менї не хоче ся в то вірити . Я рада би приглянути ся кождій річи до дна , я бажала би про все ясно думати , на все ясно дивити ся ; — адже кожда проява має свої причини і наслїдки , все підлягає строгим законам , лише ми не дуже на се зважаємо . Ми не дуже доходимо причин деяких прояв , що дали би ся нераз змінити на добре … Нї ! ми кажемо , що все має своє призначенє і так мусить бути ! … Але чого я властиво ту доторкнула ся ! Мої погляди менї звістні , а хто иньший не буде дуже цїкавий знати фільозофічні висновки молодої дївочої душі . Довкола мене глухота ́ і нудьга , а самій власні думки безнастанно пережувати , — то і томить і не доводить до нїчого . Не маю нїкого , кого би мої думки і чутя в який небудь спосіб могли заняти хоч крихітку , на одну хвилинку . — Чи оно злишне ? Чи жіноче духове житє меньше цїкаве , як єї орґанїзм ? … Справдї нїчим не цїкаве ? — та ба ! чого захотїлось ! Хто би мав мною занимати ся ? Батька і матїр утратила я в такім молодім віцї , що і згадати важко , а коли дорога бабуня вмирала , мала я дванайцять років . Вуйко Іванович , ґімназияльний професор , і тїтка ( она спольщена Нїмкиня ) , при котрих тепер жию , то … та нї ! Лучше не згадувати . Очи мимохіть зайдуть слїзми , коло серця заболить , стисне і годї буде дальше писати … Всї они менї не раді . Відчула і пізнала я се з тої хвилини , в котрій лише зачала думати . Моє довге рудаве волосє давало кузинам та кузинкам причину до прикрих глумливих жартів та сьміху . Лице моє їм за „ крейдяне “ , а очи ? Боже ! наче я тому винна , що они для них за великі ? „ Чого се ти глядиш так перед себе , наче би перший раз сьвіт побачила ? “ — загомонить бувало на мене тїтка гостро , сердито . — А я прокину ся , мов та сполохана пташка . Кров у лице бухне , серце забє ся скорійше … Я бояла ся на тїтку або на кого небудь з домашних глянути сьміло , ба , навіть порядно очима повести . З часом привикла я не дивитись на нїкого з людий , хиба лише на сьвіт ясний , широкий … „ Наталка ходить так , як би в неї було не чисте сумлїнє ! “ — глумив ся часто найстарший кузин Муньо . „ Нечисте сумлїнє не глядить нїколи правим людям в очи ! “ Чи не має се мене болїти ? Я плакала по тихих ночах , що Бог дав менї такі великі очи … а одного разу , коли з дому порозходили ся всї і я лише сама одна лишила ся , забіглам нишком до сальону , де висїло велике зеркало і глипнула в него … Двоє великих синяво - сїрих … нї , зелених очий впялило ся сполохано в мене … і аж тепер я пересьвідчила ся , що они всї , всї що до одного говорили правду . І я від тої пори не дивила ся майже нїколи більше в зеркало ; а коли й кинула часом в него оком , то чинила се лише тодї , як було конче потрібно . Але чому моя дорога бабуня любила ті очи і цїлувала !
Indietro Pagina 1 di 192 Pagina 1 di 192 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
