Salta il testo dell’articolo
Я не могла в ті часи стати єго жінкою , але коли - б я була перемогла себе і дала слово ? Так поступає собі неодна , особливо ті , що жиють в зависимих обставинах , але я не хотїла йти тою дорогою , она видала ся менї негідною мене і єго . А тепер , коли він справдї йде в гору , ворогує на мене , що я не хотїла єму подати руки до буденного щастя . Чи щаслива я може ? І що - ж , коли - б ми були й побрали ся ? Були би певно тяжко працювали , були би певно отупіли потрохи , збайдужнїли , — а так нема в моїм житю лиш жадного „ закінченя “ , і „ істориї “ . Я й бою ся якого там „ закінченя “ ; менї здає ся , що коли - б оно настало , зачинились би менї двері до всїх сфер думаня на завсїгди ; нї , у мене неприхильна натура до того . Тодї , коли я єго любила цїлим жаром першої любови , була би може й полагодила якось свої відносини , а тепер от що виросло з непорозуміня і фалшивої честилюбивости ! Нї , де вже раз любов панує , нема місця для думок ; а де думки беруть верх , блїдне она нечайно і завмирає . Перший раз ми не думали богато над своїми істотами . І я усьміхнула ся згадавши ті часи . Ах , та любов ! скілько то терпіло ся , скілько пролило ся гірких слїз , передумало ся мрій , а однак щастя і краси тих хвиль не відчувала я тодї , а тепер відчуваю лиш мелянхолїю всякої скінчености … XII . Отсе , що я нинї з кровавою розпукою пишу , правда . Недуга панї Марко змогла ся так дуже , що передвиджую вже ясно єї убійчі наслїдки . Для неї нема вже виходу . Ходжу мов строєна , мов той туман і дивлю ся довгими - довгими хвилями бездушно вперед себе . А она бідна … ох , я не можу на неї дивити ся ! — Боре ся всїми силами , щоби перемогти свого ворога , остати ся ще при житю ; ще хоч так довго , щоб єго побачити , бодай раз , поблагословити послїдний раз ! Він знає , що она хора і обіцяв , коли - б се єму вдало ся , прибути на кілька днїв . Она від чотирьох недїль не покидає постелї цїлком , а страви ледви дотикає ся . Я не розбираю ясно , що зо мною , і не думаю над своєю будучностию . Знаю лише то одно , що трачу свою останну підпору , заступницю матери моєї і що підо мною провалює ся ґрунт . Менї судило ся тиняти ся від стріхи до стріхи , переживати ріжні упокореня , сї гидкі чувства , негідні чоловіка , котрі ненавидїла я з дитиньства , поборювала всїми силами надармо … Се немов би справджував ся якийсь проклін , що всї , котрих я люблю , опускають мене . Збудивши ся сеї ночи , кинула ся я до єї постелї , а она виглядала так як ті , що вибирають ся вже на тамтой сьвіт . Лежала мов мертва , біла , ледви дихала . Мене проняв холод і я мимоволї подумала : „ Тепер наступила ся хвиля “ . Опісля схиливши ся над нею , доторкнула ся я нїжно єї чола . По недовгім часї отворила она очи і дивила ся через хвилю майже бездушно вперед себе . „ Ви спали , панї Марко ? “ питала я з уданим супокоєм , хоч серце стискало ся в менї з несказаного жалю . „ Спала .
Indietro Pagina 133 di 192 Pagina 133 di 192 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
