Salta il testo dell’articolo
XIII . В якийсь час потім відвідав мене Орядин . Мене се зчудувало , і я змішала ся в першій хвилї так , що аж сьмішно було . Правда , він був і на похоронї , і о скілько я тодї могла замітити , здавав ся менї навіть сильно зворушеним , що поєднало мене з ним чимало , однак по що прийшов він нинї до мене ? З простої цїкавости знати , як я тепер жию ? Був у веселім настрою і я не бачила єго вже давно такого . Майже враз з ним прийшла і Оксана . Я була їй дуже вдячна , що вміла саме тодї заговорити , коли анї я анї він не мали що сказати , взагалї , що прибула . Без неї не була би вела ся між нами яка небудь розмова , між нас застрягло вже раз щось , мабуть на віки . Розмова вела ся про паню Марко , про моїх кревних , про моє житє і про тото , що оно плило так тихо і незамітно . „ Ви зле робите , що відтягаєте ся від сьвіта “ , говорив він . „ Житє таке барвне , має в собі тілько інтересної всячини , що заняло би вас певно неодним до живого . “ Він помирив ся вже з людьми . А властиво ( при тім усьміхнув ся зневажливо ) стали они , люди , для него шаховими фіґурами , котрі укладає він на своїй шахівници після вподоби . Чого иньшого не шукає він і не надїє ся нїчого особливого . Впрочім і не має причини вглубляти ся так дуже в житє , бо оно на нїчо не здасть ся . „ Якої національности єсть ваша шахівниця ? “ спитала я . „ Чи може она інтернаціональна ? “ Він усьміхнув ся . „ Нї ! “ відповів опісля , „ она чисто руска , але менї видить ся , що ви хотїли ще перше щось иньше сказати . “ „ Я хотїла сказати “ , відповіла я , „ що не відтягаю ся від людий , лише они самі відкидають мене від себе . Впрочім говорім отверто . Не забувайте , що в менї не цїнять людини , лише цїнять становиско . В мене нема маєтку , нема мужа , а до того я „ компанїонка “ , чи там „ ґувернантка “ . Отже є три причини , котрі спонукують мене неустанно корити ся . Ви думаєте , що се так легко ? Н . пр . не забуду нїколи , як мати одної з моїх учениць , звичайна жінка ще звичайнїйшого урядника , підпихала менї руку до поцїлунку і казала : „ Ви можете колись до нас і на каву зайти . “ Бачите , щось таке обурює і огірчує мене до глубини , і менї дїє ся при таких нагодах так , як би мене хто бив . Ах , я не вмію гнути ся і повзати ! Впрочім “ , додала я , усьміхаючи ся з гордим вдоволенєм , „ маю я і кількох щирих товаришів і працю ; чого иньшого не бажаю . “ Він оглядав якісь книжки на моїм столї . Про один дуже гарний , знаменитий , новий твір і не знав нїчого . На моє питанє , чи читає богато , відповів паленїючи , що „ нї “ . Він тепер такий перетяжений працею , має стілько „ вчити ся “ , що та єго колишня страсть зовсїм завмерає . „ А я чомусь думала , що ви мусите дуже любувати ся в лїтературі , “ обізвала ся Оксана . Чому она се думала ? Так їй здавало ся . Тому здавало ся , що він тодї мав той відчит . О , той відчит то ще давна праця , ще з зовсїм иньшого періоду єго житя . Єго присилували „ виступити “ з відчитом і він рад - нерад мусїв на те згодити ся . Тодї віднайшов одну з давно писаних праць , переробив єї і відчитав .
Indietro Pagina 143 di 192 Pagina 143 di 192 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
