Salta il testo dell’articolo
Побачившись на остатку сама в своїй комнатї , я кинулась безмовно на постїль . О нї , я не плакала ! Здавивши долонями виски , я лежала нерухомо . „ Зломив ся , зломив ся ! “ була одинока думка , що томила неустанно мою душу . Боже , Боже , Боже ! чи не лучше вмерти , як пірнути в бруд і погань ? Лучше вмерти … * Неустанно звенить менї в ушах початок так званої Mondscheinsonate Бетовена , неустанно звенить . У тої сонати цїлком така сама пристрастна краса , она так само нездужає на тугу , як і місячна ніч , перенята чимсь демонїчним , от , як хоть би і моя душа тепер ! Справдї , в менї прокинулось щось неумолимо - строге . На приклад : я не вагала ся сказати в голос : „ лїпша смерть , нїж житє опутане немічю і брудом . “ І я вірю в се . Хто знає , може - б я була в силї подати єму і пістоль , коли - б зажадав того від мене ? Але може він иньшим стане ? Лїпшим може ? Чи може впаде ще низше ? Чи може стане буденним чоловіком ? Іменно буденним чоловіком . Так оно й буде . Час все затре і все буде добре . Ух ! що се за добро , на котрім лише час затре бруд ! Нї , моє серце відвернуло ся від него . Брудом своїм завдав менї такого болю , як би вмер ; однак смерть має в собі щось помиряючого , коли се дразнить і розриває душу . І чому не вмер уже радше ! * Чим більше думаю над ним , тим більше нездужаю . Я цїлком утомлена . Всї мої думки впились в єго поступованє супроти себе і других і висновки їх нищуть мене . Чому знеславив ся ! ах ! і чому упадає тепер передо мною ! Та що ! він бив мене тими своїми вчинками ! Се - ж конець нашої істориї . Тихий , беззвучний , відчутий конець . І чому піддав ся тій брудній силї ; споганив себе безсильностию , чому забув , що я — єго царівна ! * Якась ненависть прокидає ся хвилями в менї против него . Чи справдї проти него , чи проти немочи ? Сего я не знаю напевно . Часом маю таке почутє , як би він перейшов через мене важкими грубими кроками мов звір … IV . ( Геть - геть пізнїйше ) . У нас знов перебуває професор Льорден . Він повдовів . І то вже давно повдовів . Я ненавиджу єго , особливо коли зачне критикувати Орядина . Орядин слабодух , але ще низші від него нехай не критикують єго . Найлїпше про Орядина говорить ще Зоня . Она каже , що в нїм перемогла єго горяча натура . Завтра Льорден від'їзджає . Чого він слїдить неустанно за мною своїми хитрими , блискучими очима ? І все „ Льореляй і Льореляй ! “ прозиває мене , а на самотї мов на глум каже менї , що я гарна ! * ( Знов пізнїйше ) . Сего вечера прикликала мене тїтка до себе . Мала щось сказати . Я пішла . Она сидїла коло стола і держала якийсь лист в руцї . Видала ся менї чомусь прибитою . „ Що вам , тїточко ? “ спитала я занепокоєна . „ Може стало ся з вами що немиле ? Чи може одержали яку лиху вістку від Лєни або від братів ? “ Она усьміхнула ся на силу . „ Нї , “ відповіла . „ Нїчого такого нема . Сим разом … то єсть нинї іде о … тебе . “ „ О мене ? “ „ Так ! Подумай собі лише ! Професор Льорден хоче з тобою женити ся ! “ „ Зо мною ! … “ І усьміхнувши ся якимсь безвиразним усьміхом , дивилась я на ню широко отвертими очима . „ Льорден , тїточко ? “ „ Льорден ! Але ти , бачу , здивована . Думала мабуть про кого иньшого ? “ ( Послїдне слово вимовила з притиском і єї очи впялили ся ще острійше в мене ) .
Indietro Pagina 47 di 192 Pagina 47 di 192 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
