Salta il testo dell’articolo
Карпові й самому хотілось прибрати свою жінку , як квітку на весні . Він почав просити в батька грошей . — А де я тобі наберу стільки грошей , сказав батько . Твоя жінка не дівка , ій заміж не йти . Поіде мати до Корсуня на ярмарок , то й справить , що там буде треба . Кайдашиха и справді поіхала на ярмарок . Мотря просилась и собі , але свекриха іі не взяла . Ввечері Кайдашиха привезла Мотрі з ярмарку хустку й матеріі на спідницю . Мотря розгорнула хустку в руках . Хустка була чорна з маленькими квіточками . — Мабуть , хочете мене в черниці постригти , сказала Мотря й кинула хустку на стіл . Вона глянула на матерію на спідницю , матерія була убога , семненька , с червоними краплями . Мотря навіть не розгорнула іі та й одійшла од стола . — Я знала , що тобі не вгожу . Я не знаю , хто тобі и вгодить , сказала Кайдашиха , розсердившись : де ж так ! зросла в такій роскоші . Мотря мовчала . А для неі , молодоі , так хотілось вивязати на празник голову роскішною червоною хусткою . Вона тільки легко зітхнула . — Не моя воля в цій хаті , подумала вона . И для неі схотілось волі та своєі хати . IV . Настало літо . Почалися жнива ; почалася в полі робота . Кайдашиха ще раніше будила невістку гнати до череди та варити обід , та все докоряла невістці . — Вставай , невістко , та подій ті корови та вівці , що од батька нагнала , говорила Кайдашиха . — Од батька я не нагнала , та и в вас небагато корів застала , говорила Мотря . Сімя літом мало сиділа в хаті , менче стало колотнечі . За гарячою роботою в полі не було часу сваритись . Кайдаші вижали свій хліб и стали заробляти в пана за сніп . Мотря жала дуже швидко и заробила с Карпом більше кіп , ніж Кайдаш с Кайдашихою . В осени Мотря обродинилась . Кайдаш справив ҳрестини . Карпо ще більше ніби виріс сам в своіх очах . Він ходив кругом стола с пляшкою в руках , та все частував гостей . Він тепер вважав себе , як правдивого господаря , у всёму рівного батькові . В ёму десь узялась повага до самого себе . Батько був дуже радий онукові и обіцяв на хрестинах приробити для Карпа хату через сіні . Мале дитя наче трохи помирило свекруху з невісткою . Кайдашиха припадала коло свого онука , як коло своєі дитини , вчила невістку , як дитину купати , як сповивати и знов заговорила до невістки солодким голосом . Мотря ненавиділа того облесливого голосу , але стала ласкавіща до свекрухи . Поки вона слабувала після дитини , Кайдашиха стала для неі в великій пригоді . Але не так сталося , як дитина почала підростати . Кайдашиха тішилася онуком , колихала ёго , гойдала , а Мотря мусила робити всю важку роботу за себе й за свекруху . Карпо й Мотря , заробивши літом собі хліба , вже знали , що вони ідять свій хліб , а не батьківський . В стіжках стояло жито й пшениця , до котрого вони приклали більше праці , ніж батько та мати . В скрині в Кайдашихи лежало полотно , в котрому може третя нитка була напрядена Кайдашиҳою . Карпові та Мотрі стало ще важче дивитись в батьківські руки . Батькове та материне око давило іх , як важкий камінь . Лихо в хаті тільки затихло й притаілось , як гадина зімою . Весняне тепло кинули на ту гадину попереду молодиці . И гадина підвела голову , засичала на всю Кайдашеву хату , на все подвіря .
Indietro Pagina 28 di 103 Pagina 28 di 103 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
