Salta il testo dell’articolo
Трохи поміркувавши , він розпалив у плитці . Поки розгорялись дрова , перебрався в свій сірий костюм , потім почав палити френча , штани й торбинки , що привіз із села , а чоботи , що не могли згоріти , викинув на смітник . Тепер у нього лишились тільки зшитки , книжки та загорнута в ковдру білизна . Хлопець зв'язав своє майно на два чепурненькі пакунки , замкнув двері , поклав , як звичайно , під ґанок ключа й пішов геть з пакунками в руках , а в душі несучи смуток , гіркоту першого спізнання життя й турботні надії . ЧАСТИНА ДРУГА . I . О дев'ятій з половиною Степан Радченко вертався з ранкового купання на Дніпрі , а на річку йшов о сьомій і дві години лежав на піску під м'яким соняшним промінням , що поволі обернуло його тіло в брунатий отлас . Такий був припис невхильного , хоч і неписаного , розкладу його часу , що він виробив другого ж дня , як на новому помешканні оселився , і невідступно додержав , позначивши ним початок свого нового життя . Вперше позбувшись злиднів і гнітючого матеріяльного неспокою , хлопець був тим часом із свого побуту задоволений , трохи засліплено почуваючи себе жвавим деревцем , що може на всякому ґрунті прищепитись . За селянським звичаєм він за літо знову склав кількадесят карбованців , а сам жив просто , випивав уранці дві шклянки молока , обідав у Нархарчі й увечері перекушував там само без великих розкошів . В хаті не держав і кусника хліба , боячись розвести мишей та тарганів , а ще й інстинктивно здогадуючись , що заживати їжу , як і викидати її , не личить у кімнаті , де працюєш і спиш , і що цивілізація в невпинному поступові створила для цього місця громадського користування , яких вага не однаково зрозуміла для обох процесів , дарма що істотою вони рівновартні . Єдине , що хлопець собі дозволяв , це курити справді гарний тютюн , не шкодуючи на нього грошей , бо ж коли приятеля неприємно частувати кепськими цигарками , то себе й поготів . Та серйозна праця , що він розпочав улітку , коли кінчились його справи в Інституті і він сюди перебрався , заслонила йому всі принадні афіші про найсвітовіші фільми , найславетніших співаків та акторів по театрах , як і про гучні гулянки , що рясно відбувались по садках і на Дніпрі . Він свідомо й задоволено засудив себе на самотність між цими мурами , де єдиною оздобою була миршава пальма в кутку — забуток колишніх власників - панів , що переходила в спадщину кожному наймачеві , нагадуючи йому про сумну минущість на цьому світі . Під її побляклим гіллям він і провадив над собою систематичну , вперту роботу . Хлопець постеріг у собі річ , що видавалася йому вельми дивною і навіть страшною , як він не розумів її справжніх і природніх причин . Перший , всіма сторонами блискучий рік праці в Інституті , замість додати йому нового знання , здавалось , знищив навіть те , що він із села привіз . Він зненацька відчув , що мозок його вдягнений тільки в нікчемні лахи , і це почуття схвилювало його , бувши для його чести принизливе . І найбільш турбували його проріхи в тій галузі , що інститутської науки не торкалась зовсім , а була його особистою , трохи болючою справою . Література .
Indietro Pagina 66 di 155 Pagina 66 di 155 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
