Salta il testo dell’articolo
— Я похожа на ту дівчину , — сказала Зоська , показуючи на картину . — Ах , я хотіла б мати кицьку й ґанок у трояндах ! І вони сміялися , як діти соняшного дня . Як Степан не був ще такий культурний , щоб догадатись покликати постать із серветкою , постукавши ножем об шклянку , то вийшов у коридор гукнути її . І до речі зазирнув у непричинені двері сусіднього кабінету , де було так весело й музично . Знайоме чоловіче лице вразило його там , безглузде , сміюче і п'яне . Він напружив пам'ять і згадав те , що волів би забуть навіки : згадав кухню , ганебну розмову , бійку і втечу з хати . Це був Максим , син Тамари Васильовни Гнідої , мусіньки , його колишньої коханки . Він одростив вуса , тим то й важко було його зразу пізнати . На колінах він чукав у такт танцеві грубезну жінку із закасаною спідницею , кумедно визираючи з - за її розлогої спини . Хлопець мимоволі оступився , інстинктивно притиснувшись до стіни , щоб його не побачено . Страшна огида охопила його до події , що , забута вже , все таки над ним тяжіла , все таки належала йому , була з ним назавжди поєднана , і в ту мить хлопцеві здавалось , що безжальне минуле , всі помилки його , прикрості й ляпаси навіки полишають у душі робачка , що підточує коріння дальших прагнень . Він відчув тоді всю непохитність , незмінність , невиправність колишніх дій , навіть думок , бажаннів , що лягають підґрунтям майбутньому , ховаючи в собі можливість землетрусів . У вузькій щілині перед ним кружляли ще якісь жінки , ще якісь чоловіки , і котресь , поточившись , причинило двері . Сплативши рахунок , Степан схопив Зоську за руку й злякано прошепотів : — Ходімо звідци ! Вона з жалем пригорнулась до нього : — Мені так гарно тут … Але він хутко вивів її на вулицю , де осінній морок невпинно зривався вітром і сочив холодними краплями . IV . Проблема грошей набувала дедалі загрозливіших форм . Він був напередодні банкрутства всього свого вбрання від кашкета до галош , шо , послуживши йому півроку , починало виявляти ознаки страшного , хоч природнього занепаду , якого годі було вже приховати ретельним чищенням . Процес одягання , такий приємний йому колись , тепер у сущу муку обернувся , бо вранці наявніш , ніж будь - коли , показувалась руїна його білизни , крайнє зужиття черевиків та лихий блиск ліктів на піджаку , віщун майбутньої дірки . Заходили перші місяці слизької київської зими , і не палити в кімнат було вже зовсім незручно . Щоправда , він заклеїв вікно , дуже дбайливо й щиро , не минувши жадної зрадливої щілинки , але холод , здавалось , проходив крізь мури , і вранці хлопець передчасно прокидався , тремтячи , хоч клав на себе поверх заслуженої салдатської ковдри все своє майно , навіть подушку на ноги , сам голову притуливши на парі статистик , загорнутих у хамло . Злидні в хаті гнітили його і позбавляли енерґії . Ввечері , коли не ходив з Зоською до кіно , він лягав на ліжко , силкуючись зігрітись та потішаючи себе надією обмислити яку тему до оповідання , але просто лежав з притоми та прикрости , і часто одягнений засинав , уночі здивовано схоплюючись із гнітом на серці .
Indietro Pagina 83 di 155 Pagina 83 di 155 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
