Salta il testo dell’articolo
VIII . Упоравши корови й виконавши геть усі господарські обов'язки за певним , уже виробленим регламентом , Степан прочитав своє оповідання й лишився цілком задоволений . Прекрасне оповідання . Глибоке й розумне . І він його написав ! Хлопець закохано гортав сторінки — речовий доказ своєї талановитости й запоруку майбутньої слави . Виправивши дещо зо гріхів і начисто переписавши свій твір , він замислився над його дальшою долею . Передусім треба його підписати , зв'язати його з собою певним ім'ям . Йому відомо було , що дехто з письменників прибирає собі інше ім'я , так званий псевдонім чи псевдомін , мов ті ченці , що відомовляються світу й самих себе з усіма ознаками . Так зробив , наприклад , Олесь , але Степанові цей шлях був відразний . Насамперед , його прізвище зовсім не таке , щоб його соромитись , воно навіть сучасне , коли хочете , а по - друге , навіщо критись ? Хай усі знають , що Степан Радченко пише оповідання , що він письменник , виступає в Академії і дістає оплески . Хай у Сельбуді буде його книжка , і товариші , що він покинув , хай дивуються й заздрять йому ! Але взявшись підписуватись , він завагався — коли прізвище було йому зовсім до вподоби , то саме ім'я — Степан , — його трохи збентежило . Надто воно було не тільки просте , а й заялозене якесь і грубе . Хлопець довго міркував , вагаючись між бажанням зберегти себе цілком у підписі й зробити його гучним та блискучим . Він перебрав силу імен , шукаючи гідного наступника , і раптом йому спала в голову чудова думка трохи переінакшити своє власне ім'я , надати йому потрібної урочистости , змінивши одну тільки букву та наголос . Він наважився , підписався , і став із Степана Сте ́ фаном , діставши собі нове хрешення . Доля кожного твору — бути , по змозі , видрукуваним , щоб потрапити до читача й зачарувати його . Оповідання Стефана Радченка , письменника , що подавав собі великі надії , а ще більші на себе покладав , теж , на думку його автора , мусіло прикрасити десь сторінки журналу , і то якнайшвидше . З журналів він у своїй сельбудівській практиці знав самий « Червоний Шлях » , що виходив у Харкові — туди й належало це надзвичайне оповідання послати , але потреба зараз же , негайно , почути вирок із сторонніх уст так захопила молодого письменника , що він вирішив його сьогодні ж комусь знаю чому прочитати . Кому саме ? Михайлові Світозарову , критикові , що так лепсько промовляв учора з трибуни , так захопив усіх і здобув такі овації . Йому , йому і тільки йому ! Він прекрасно знається на літературі , він мусить бути чулий до кожного нового подиху , то більше до такого свіжого , мусить підтримати новака , напутити , порадити . Це , зрештою , його обов'язок і завдання . Критикова постать в палкій уяві юнака ставала добрим божеством , що зичливо прийме його перші літературні жертвоприносини . І Степан поклав до нього вдатись . Він не знав , правда , його адреси , але творча винахідливість вмить підказала йому , що її можна довідатися в адресному бюро . Як зручно жити в місті ! Скільки тут вигод ! Розпитавши в Тамари Василівни , де саме воно міститься , те бюро , Степан перед обідом помчав туди й за гривеника довідався про свій шлях до літературних верховин .
Indietro Pagina 32 di 155 Pagina 32 di 155 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
