Salta il testo dell’articolo
Після цієї розмови Степанові стало прикро , що Надійка тепер куховарка в цього міщанина . Того дня Зоська теж була сумна й раптом спитала , чи всі ми помремо . Він сказав , що всі , а вона тихо спитала , чи не можна не вмерти . Він цілував її , але не знав , що сказати . На розі вулиці вона кивнула йому й зникла в натовпі . І йому стало боляче , ніби він бачив її востаннє . У їдальні грав на арфі бідний музикант зі смаглявим гордим обличчям , і Степан довго дивився на нього . Раптом він зрозумів просту річ : люди різні . У кожного свій світ , свої муки й надії , і кожен несе свою таємницю . Він вибіг на Хрещатик і дивився на сотні облич . Йому думалося , що тепер він зможе писати . Але вдома цей вогонь погас , і хлопець довго сидів у темряві . Невдовзі літературні групи посварилися за місце секретаря журналу й вибрали Степана , бо він ще нікому не зробив зла . Він навів лад в архіві й бібліотеці , читав рукописи молодих авторів і полюбив друкарню з її машинами . А за сценарій для кіно йому заплатили тисячу п’ятсот карбованців , і тепер він був багатий . XIII . Заручини Тепер Степан мав багато знайомих , але жодного друга , бо завжди дивився на людей ніби крізь скло . Він цікавився кожною людиною , її думками й таємницями , але сам нікому не відкривався . До Зоськи він тепер ходив поспіхом і часто дивився на годинник . Вона просила його побути ще п’ять хвилин , а він казав , що не може , бо справи . Перед весною Зоська навчила його танцювати вальс і фокстрот для вечірки у своєї подруги . А він на вулицях дедалі частіше дивився на інших жінок і раптом зрозумів , що Зоська йому вже не потрібна . Треба було сказати їй про це , і він ішов до неї з важким серцем . Але Зоська зустріла його так радісно й так ніжно співала весняну пісню , що йому стало її шкода . Він почав цілувати її й раптом сказав , що вони мусять побратися . Вона відсахнулася й сказала , що він збожеволів . Тоді Степан спокійно пояснив , що вони вже й так живуть , як чоловік і жінка . Він знайде кімнату , і вони підуть до ЗАГСу . Зоська сказала « так » і одразу почала мріяти про два килими й про яйця на сніданок . Степан шепнув , що вони ще заведуть маленького хлопчика , і вона сказала , що це дуже гарно . Вони домовилися оголосити про заручини на вечірці в її подруги . Але другого ранку Степан збудився з жахом , бо зрозумів , що наробив . Тепер він усе життя житиме з цією людиною в одній кімнаті , і вона знатиме кожну його думку . За стіною кричатиме дитина , і писати він не зможе ніколи . А скільки ще в світі жінок , яких він не зустрів ! Ні , це Зоська обдурила його , як хитра наречена . На вечірку він прийшов пізно , щоб вона помучилася . А коли Зоська спитала , чому так пізно , він сказав , що вчора наговорив їй дурниць . Вона тихо сказала , що тоді хай усе буде , як раніше . Але він крикнув , що не як раніше , а ніяк , бо вона йому обридла . Потім пішов до гостей .
Indietro Pagina 12 di 14 Pagina 12 di 14 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
