Salta il testo dell’articolo
А Гвинтовка оставсь тепер перед Шрамом ні в цих , ні в тих . Бачить , що вже Шрам розкусив його . Отже ще таки хотів замазати щілку то козацькими воскликами — на це був дуже здатен — то лестивими привітаннями ; та вже Шрама нічим не розважив . Насупивши брови , сидів старий за вечерею ; а другі гості , бачивши , що він такий похмурний , і собі сиділи мовчки . Узяла ́ Гвинтовку досада ; напавсь на бідолашну княгиню . А княгиня , не сідаючи за стіл , усе ходила слідом за дівчатами , що подавали до сто ́ лу страви . Жадна страва не прийшлась йому до смаку : усе не так , усе йому на лядський лад приправлено . Давай корени ́ ти ляхів і всі їх звичаї . А бідна княгиня , бачачи , як він розлютува ́ всь , аж тремтить уся , що та билина од вітру . Порядкує і сама не знає , що куди і до чого ; далі якось зачепила рукавом срібну ко ́ новку , повну вишнівки , та й розлила ́ по всій скатерті . А Гвинтовці , ма ́ буть , аби найти приключку : — Чортова кров ! — крикне так , що аж вікна затремтіли , та й пхнув од стола княгиню . Бідна так і бря ́ знулась об землю . — Гей ! Чорти ! — крикне Гвинтовка на свої слуги . — Візьміть ік бісовій матері цю лядську погань ! Вибігли дівчата з кімнати , підняли ́ та й повели ́ з світлиці свою панію . Черевань поглядував на Шрама , що ́ то він тепер скаже ; а Шрам сидить понурий , буцім нічого й не бачить . Не сказав нічого й Черевань , і всі мовчки скінчили вечерю . Шрам по вечері сказав тільки господареві , що завтра рано на зорі поїде в Батурин , а Петра оставляє , яко неду ́ гуючого , одпочивати у йо ́ го в хуторі . З тим і порозхо ́ дились на спочинок . ГЛАВА ОДИНАДЦЯТА . Уставши вранці , пішов Петро у станю , а на стані вже пан - отцевого коня й немає : ще до світу махнув старий у нову дорогу ; десь його й сон не взяв . Тяжко було на серці моє ́ му Петрові . Одна думка усюди його проводжала : жалкував на своє нещасливе кохання . Ось бо спе ́ ршу нудив світом , що горда дівчина на йо ́ го байдуже ; далі скільки то перегоріло у йо ́ го в серці огню од того несказа ́ нного жа ́ лю , що інший перед його очима взяв та й веде її до вінця ; а тепер ще нове горе : знає , що вона його любить щиро , та треба розізнатись навіки . А , Боже мій милий ! Як би то й назвати теє щастя , щоб жити з нею в парі , як голуб із голубкою ! Так то вже тому бідному козакові любо ́ щі очі затуманили , що здавалось , тільки там , де вона , і сонце сіяє , і Божий мир красен ; а без неї усюди тьма і пустиня . Інший то , може б , не вважив , що пан - отець не благословить і що вже вона заручена другому ; махнув би , може , з нею в дикі степи , на Хорольські хутори ́ , та й насміявсь би над лихою долею . А Петрові й думку таку було страшно допустить у голову . Він добрий був син і щирий козак ; лучче йому з нудьги загинути , ніж пан - отця навік преогорчи ́ ти і золоту свою славу гряззю закаляти . У йо ́ го інша була думка : умислив собі , послі пан - отцевої смерти , іти на Запорожжя та , поробивши власним коштом човни ́ , з охочими козаками турецькі городи ́ пліндрувати і жизнь свою по - рицарськи , на полі чи на морі , за християнську віру положити . А покищо , уложив собі од Лесі яко мога одбігати , і на самоті перемагать тії нещасні любо ́ щі . Тим то й тепер , походивши , посумувавши по стані , не схотів вертатись у будинок , щоб не зустрітись із своєю несудженою дружиною , а пішов , своїм звичаєм , блукати по пущі , чи не розжене свого смутку .
Indietro Pagina 58 di 106 Pagina 58 di 106 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
