Salta il testo dell’articolo
З серця точить кров — і кров стає суниця бо з цього рядка найдовша могла скрутитися цигарка , тепер з синім солодким димом пихкає він ці теплі слова у незміряний простір ранішнього всесвіту ! — Тим більше , що він усе - таки сам попереду прочитав вірша , цей добрий древонасадець . IV „ Чого ти шукаєш у моїм ридикюлі , о Леонардо ? “ спитала прекрасна Альцеста . „ Коли ти шукаєш там олівця , щоб записати вірша , або грошей , щоб заплатити деревонасадцеві за вірш , або , може , ти шукаєш у моїм ридикюлі отой вчорашній вечір — коли ти цього шукаєш , то там не знайдеш “ . „ Я вже знайшов “ , одповів доктор Леонардо і показав Альцесті невеличку міднобронзову цівку з яскравочервоним кінцем . На білій стіні губним олівцем прекрасної Альцести Леонардо змалював пурпуровою лінією Дінець від Змійова й до першої гори , ширшою одзначив кривавою смугою путь від першої до Козачої Гори , накреслив ліворуч Біле Озеро і ближче ліворуч — Косач з намистом озір аж до Білого Озера , намалював затоки й коліна Дінця за Короповим хутором і Тридінчя , шо веде до Бешкинів . Сміливими штрихами накладав він на стінку лісові гори , що їх археолог назвав би „ змієвим валом “ , і взявся малювати верхній плив Дінця з Черемушної та Якубина до З'їдьок і паперового млина . Карта зростала й ширилася , уже вона доходила до долівки внизу і хапалася розгиллям своїм стелі вгорі , а Леонардо все малював губною фарбою озера й затоки , й коліна … Зненацька олівець задирчав у його руці і наміть ясночервоної лінії полишив за собою на стінці тільки синю дряповину . „ Ти вималював увесь мій губний олівець ! “ , скрикнула перелякана Альцеста . „ Чим я тепер фарбуватиму вуста ? Це був такий прекрасний закордонний олівець . Чи ж може твій древонасадець зварити мені хоч щось подібне у своїм самограї ? Немилосердний , неуважний Леонардо ! “ І , одібравши в нього недоламок олівця , вона уже зафарбувала йому червоним полум'ям його довгий класичний ніс і лагодилася прикрасити так само його високе чоло , коли розчинилися двері і в кімнату увійшов древонасадець . „ Самограй готовий “ , сказав він . „ Коли я був молодий , я ходив дуже швидко , за одним ступнем , як надмуся , так і перемахну сажнів п'ять , а може , і вісім . Раз позпорилися ми з тестем , що він конем , а я пішки — хто раніше буде в Змійові . Він виїхав парою кіньми , а я так іду , немов не йду , а перелітаю сажнів чотири , п'ять , а то й десять . Прийшов , узяв хліба , оселедця , випив , закусив , а тесть ще онде — коло Провалля їде , парою кіньми . От так я ходив , а самограй готовий , а це ви їм здорово розмалювали носа ! “ V Древонасадець був чоловік високий і кремезний . Сиве волосся вистрижене , як щітка , рясно вкривало його круглу голову . Віспувате обличчя дивилося парою маленьких чорних очей , нюхало двома колосальними ніздрями , з яких , мов сталактити в печерах , звисало буйне волосся , воно ж росло з вух , з шиї , з кінця носа , з вилиць і з троглодитського підборіддя . Древонасадець міг би одночасно служити рекламою масти для волосся і рекламою безпечних бритов . Як бритва подолівала на лиці древонасадця буйне волосся , так у душі його культура перемагала дикі селянські інстинкти . Він працював тяжко , цей шостидесятилітній древонасадець . Що - дня він возив у своє шале воду в бочці — на собі — впрягаючися в брезентову шлейку . Він поливав свої дерева і косив межи ними свою люцерну . Цю люцерну він по тому зносив на собі в стіжки . Зібравши урожай , він ішов за дев'ять верстов пішки до Змійова , купував горілку і напивався п'яний . Напившися п'яний , він страшно осиплим голосом співав пісень .
Indietro Pagina 14 di 32 Pagina 14 di 32 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
