Salta il testo dell’articolo
Вона давно вже вмерла , але що ж то шаруділо в ліщині і що це за баба ввиділася йому на стежці ? Не може бути , щоб проклята баба була така живуща , щоб прийти з гробу до його хати й розповісти його гостями , як її вигнано геть узимку , як один її син вештається з безпритульними , як другий син повернувся додому , а батько одрізав йому ногу й пустив старцювати , як ця одрізана нога принесла йому щастя , як він розторгувався , як став „ інвалідом “ без мит і податків торгувати в Слобожанській Столиці , а тепер ще оженився і збирається цього літа приїхати гостювати до батька . Не може того бути , щоб вона прийшла все це розповісти його гостям , розповісти про першого сина — безпритульного , другого сина — крамаря і про себе саму — покійницю ! — Але все ж таки , що ж то шаруділо там , у кущах ? Древонасадець загонив ще один патрон у берданку і пішов у ліщину . Він вийшов на стежку і пройшов нею скілька ярдів . Ліворуч у кущах щось хруснуло , він звів рушницю і націлив . З - під листя випросталась колосальна фігура чоловіка з одною дерев'яною ногою . „ Це ви , батьку “ , сказав він холодним низьким голосом . „ Я загубив ось тут ключа . Допоможіть , пошукайте , а то мені з одною ногою важкувато лазити попід кущами . Приїхали до вас на дачу . Клава он там сидить — узувається , чи що . Ви , знаєте , дивіться краще , коли б'єте з берданки горобців : Клава каже , що на неї щось згори сипнуло . Я так думаю , що це ваш бекасятник . А втім , їй не кажіть , бо злякається “ . Він підняв ключа , допоміг Клаві встати , і вони всі троє поволі пішли до хати . IX Коли б Леонардо і Альцеста ще були б у хаті , вони не побачили б аніякого сліду ворожнечі межи батьком і сином , якому він колись одтяв ногу , щоб той краще заробляв , старцюючи . Син ставився до батька трохи звисока , як усе ж таки містянин , а не селюк , та й багатша людина . Батько поважав сина й лише зрідка перечив йому в тоні дідівської мудрости ( а ця мудрість , водячися понайбільше на печі , не має великого впливу на господарювання ) . Але Альцеста і Леонардо цього не побачили , бо вже вийшли крізь хвіртку на дорогу і спускалися до річки , несучи в руках троє весел , що з них третє вживається в Слобожанській Швайцарії замість керма . У лісі сопілка виспівувала схід сонця й поволі наближалася до подорожніх . „ Це чередник “ , сказав Леонардо , та коло древніх звуків дерев'яної флейти він не чув коров'ячих дзвоників , і серце йому стиснуло зловісне передчуття . Одинока й самітна співала сопілка , і чим - раз ближче вони підходили до неї . „ Ми попливемо з тобою , о Альцесто “ , сказав доктор Леонардо , „ у тихі озера Слобожанської Швайцарії . Ми досі пливли рікою — он там коло Козачої Гори , де колись татари загнали козаків на кручу , женучи їх зі степу , і козаки пропали , упавши з прикрої височини в Дінець , коло цієї Козачої Гори кінчається перше пасмо гір , Дінець розливається в подолі Бешкинським і вже аж за Бешкинем знову підходить до другого пасма гір . Там починається Озірна Швайцарія . „ Забудьмо про доброго древонасадця й полишімо його вирішати свої сімейні справи з допомогою його непристріляної берданки . Тим паче , що навряд чи йому вдасться вирішити оті сімейні справи з достатньою радикальністю . Як я вже мав нагоду зазначити , крізь шротову сіть його пострілу легко могла б пройти конкретна доросла баба , а не тільки та примара сімейного неладу , яку він забачив у кущах . Покиньмо його і подивімось на чабана , що так солодко грає на сопілку “ .
Indietro Pagina 17 di 32 Pagina 17 di 32 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
