Salta il testo dell’articolo
Уявім собі , що ці два алгебраїчні знаки зустрілися немов плюс і мінус у тім конкретнім геометричнім місці , де вулички з Бахтину увіходять у базарний майдан . Баба , коли б вона була живою , реальною бабою , саме встигла б дійти до майдану і зустріти Черепаху , що , роз'ятрений незчисленними промовами до пасажирів і перспективою випити , промовляв уже сам до себе , хоч і дуже голосно . „ Балакаєш , дурню “ , суворо сказала б баба , „ пожди , набалакаєш собі хліба . Овес будеш у мене брати , чи вже проп'єш і цього карбованця ? “ „ По чім овес , бабо ? “ спитав би селянин Черепаха , обережно уникаючи розмов на моральні теми . „ По три з половиною “ , одповіла б баба незаперечним голосом . „ Мабуть , так , що завтра заїду , а мо , й післязавтра “ , сказав би селянин Черепаха , одтягаючи скільки мога день тверезости . „ Післязавтра буде по чотири “ , сказала б баба , вирушаючи знову в путь . Селянин Черепаха дуже хотів би сказати чортовій бабі , що за тижнів двоє овес буде в Змійові по сім гривень , бо буде новий , але утримався . Могло б статися , що після такої репліки баби овес подорожчав би ще на півкарбованця , а більше ніде вівса не добудешся . Ця баба , що - осени закуповувала тисяч зо дві пудів вівса по п'ятдесят копійок , а по весні і влітку продавала його по два , по три і по чотири карбованці за пуд . Селянин Черепаха , бувши далеко розумніший за панів , бо пани , як він з'ясував собі вже давно , нічого не розуміють у селянських справах , цілком , одначе , визнавав розумову перевагу цієї баби . Сама механіка її вівсяних операцій видавалася йому хитрою і мудрою аж до геніяльности . Черепаха сплюнув услід лихій бабі , викопав у кешені карбованця , зліз з підводи і , тримаючи карбованця в простягнутій руці , увійшов у кооператив . Тимчасом на дорозі , де оце тільки ішла баба , вже нікого не було . Тільки дурман край дороги стиха хитав колючою закуреною головою та десь далеко в дворі кудкудакала курка . Баби не було . Вона не повернула в вуличку і не зайшла в двір , і не злетіла на небо , і не провалилася крізь землю . Її просто не було — аджеж ми попереджали читача , що це персонаж вигаданий , суто абстрактна величина , алгебраїчний знак , а не жива людина . Баби не було , як не було й розмови про овес . Тільки дурман край дороги стиха кивав закуреною колючою головою . VII Захопившися апокрифічною бабою , ми покинули доктора Леонардо і його майбутню коханку Альцесту голих , ідучи попід берегом степового Дінця . Аморальний читач міг уже бо - зна - що подумати про них , зважаючи на небезпеку такої подорожи для двох ставних , живих людей з гарячою італійською кров'ю в жилах . Але аморальний читач забуває , що доктор уже стримував свою пристрасть протягом довгих років подорожи і тим легше міг стримати її зараз протягом скількох годин чекання . Леонардо спинився міркуючи . Вони могли б зараз вибратися на першу кручу , на якій уже було врізано стільки ініціялів , дат , імен і любовних пам'яток . З цієї кручі вони могли оглянути ввесь поділ степового Дінця , Задонецький бір , у синій імлі великий лиман за бором , залізничий міст коло Якубина і десь далеко , під самим крайнебом , потяг . Вітер міг би донести до них у південній тиші немов потойбічний гуркіт вагонів і дихавицю паротяга . Праворуч за кручею вони могли б побачити вже й гори — ввійстя в Слобожанську Швайцарію .
Indietro Pagina 6 di 32 Pagina 6 di 32 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
