Salta il testo dell’articolo
— Дякую ! Завтра рано виїжджаю . — Вітай Соню ! А Андрійка й Василька міцно цілуй ! — Спасибі ! Неодмінно . Коли я стою й чекаю , щоб мені відчинили , автомобіль , що від'їхав трохи , зупиняється ; з'являється силует Дмитра , й чується його голос : — Якове ! Прости за все ! Так ? Я з сміхом кричу : — Так ! І ти мені ! — Спасибі ! Прощай ! Автомобіль шарпається й , тріпочучись , котиться вниз , а я почуваю не то сором , не то тугу , й сердито надушую ґудзика від дзвоника . А , нарешті ! « Прости , що так довго не давала про себе звісток , — була дуже хвора , мало це померла . Операція вдалась , хоча це мені коштувало дуже дорого , ще й досі не очутилась як - слід . Тепер Ти можеш бути спокійний . В сих днях виїжджаю звідси , більше не пиши мені ! Куди їду , й де буду , Тобі , звичайно , нецікаво . Прощай , будь щасливий ! » Підпис , і більше нічого . Це навіть несхоже на її листи . Так може писати тільки дуже втомлена людина , якій усе байдуже . Але ні суму , ні жалю , ні докорів сумління немає в мене . Одне почуття полегкости , визволення , вдячности , широти круг себе , чудного захвату . І тільки в сю мить я бачу , як дуже турбувало й непокоїло мене довге мовчання Клавдії Петрівни . В мене зараз такий стан , який був тоді , коли присяжні винесли виправдуючий присуд у справі , яку я боронив невдало , погано . І все ж таки я виграв ! Шапочко , я виграв ! Не можу сидіти в хаті . Йду на вулицю . Початок серпня . Пахне таксамо , як тоді , коли я вперше приїхав до Київа в новенькому , студенському кашкеті . Якийсь теплий , солодкавий запах ! Не знаю від чого . Може , від садовини , якою торгують на кожному розі вулиць . За університетом заходить величезне , розпалене сонце . Каміння тротуарів пече в підошви , асфальт угинається , неначе він з ґуми ; листя акацій скрутилось у сухі , спіральні трубочки і кришиться під ногами , як шкаралупка з яйця . Чоловіки йдуть із капелюхами в руках , а пані навіть у холодку тримають розчинені парасольки . Шапочко , я вільний ! Суха спека викликає легкий , забезпечуючий піт . У тілі ніжні лінощі . Повітря густе , насичене спекою . Неначе йдеш дном теплого , прозорого моря . Чудово ! . Сідаю на Бібіковськім Бульварі , проти університету . Сонце палає й кипить угорі в вершечках тополь . Там справжнє пекло , а тут — довгі тіні , дух политої вулиці , розпареного каміння . Біля будочки з зельтерською водою , циґарками та садовиною , на синьовато - сірій скриньці , забравшись на ній з ногами , сидить парубчак літ п'ятнацяти й уминає кавуна . Кавун пречудесний , астраханський , крівавого коліру , з маленьким жовтим насінням , схожим на кузочок , і з морозцем у його ямочках . Бестія , так смачно їсть , що я почуваю в роті смак кавуна . Цей хлопчина нагадує мені малпу , яку я десь бачив . Вона сиділа таксамо з ногами на столі й їла ґранат , тримаючи його обома руками , й уважно , серйозно та бистро позираючи на публику , що оточувала її . Хлопець розбиває об коліно великий шматок кавуна і вгризається в його соковите , мокре м'ясо , роблячи ротом « хл - хл - хл » , і теж серйозно , бистро поглядає на хлопчаків , що заздрісною купкою стоять тут же . Я завтра розкажу про його Шапочці . Біля моїх ніг вовтузиться маленька , крихітна дівчинка у стоптаних черевичках , з голими , пухкими й рудявими від сонця колінками . Вона пихкає й малесенькою лопаткою насипає в бляшаний кухлик пісок . По дорозі пісок розсипається , й це затягає справу . Але в заклопотано - випнутій губці почувається непохитність .
Indietro Pagina 75 di 142 Pagina 75 di 142 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
