Salta il testo dell’articolo
Мене вона не питає ніколи про мої родинні обставини , але не через те , що не цікавиться , а через занадту делікатність і несміливість . Так , мені з кожним днем усе більш та більше подобається ходити до Клавдії Петрівни . Через те , що мене завсіди зустрічають радісно та з вдячно - простягненою рукою , я почуваю себе незвичайно затишно в сій вічно - затягнутій блакитним присмерком кімнаті , з булькаючим чайником у кутику . Надто люблю ті хвилини , коли Клавдії Петрівні вдається , нарешті , покласти в ліжко Костю . Тоді ми стараємось говорити неголосно , й це надає найбільш незначним словам характер інтимности та близькости . Ось Клавдія Петрівна бере ґітару й тихенько наспівує . Голос у неї щирий , чистий та високий . Вона співає дуже часто без слів , затиснувши губи , й через те здається , що грає скрипка , жива , зітхаюча глибоким зітханням . Клавдія Петрівна не любить , щоб на неї довго дивились , і через те нахиляє лице до ґітари , а коли перестає грати , то підводить його й усміхається до мене винувато й питаюче . Я прошу співати далі , і знов вона нахиляється до ґітари , немов шукаючи в неї поради , що грати . Коли я йду від неї пізно вночі , я повний трохи сентиментального зворушення та жалю до сеї чудної самотньої жінки . І в той же час із усміхом згадую , як вона починає слабнути й задихатися від хвилювання , коли я беру її за руку й довго потискую . Як вона боязько скидує очима й потім водить ними навкруги , нічого не бачучи й усією ослабленою істотою вичікуючи чогось . І як , неначе прокинувшись , коли я випускаю її руку , відразу впадає в піднесення , багато рухається , безпричинно сміється й що - хвилини бере в руки ґітару , яку зараз же відкладає набік . І її рухи стають такі гнучкі , легкі , ритмічні , немов вона співає всім тілом , одягненим у чорне , але тонким і молодим , як у дівчинки . Мене особливо хвилює ця чорна строга сукня й молоде співуче тіло , таке рухливе та гнучке , але таке м'ягке й без волі , коли торкаюся його . Дні соняшні , молоді , дзвенять струмочками , пахнуть розталою землею , чорною , масною , . Все блищить : розчинені вікна , ґудзики розстібнутих пальт ґімназистів , хвильки балакучих , брудних потоків , очі й зуби тих , що сміються . А сміються всі , що на вулиці , що дивляться на високе , прозоро - синє , сміхотливе небо . Боже , як мало людині треба , щоб вона була щаслива ! І яке більше щастя є від того , коли стоїш на березі такого вуличного струмочка в розстібнутім пальті ; стоїш , прижмуривши очі , не рухаючись , щоб не струсити з грудей соняшного , прилиплого тепла ; слухаючи бо - зна що в собі й вірячи , що жити страшенно гарно , потрібно , радісно . А попід зогнилими парканами випинаються вже стебелинки травиці , подібні до гілок сосни . На нагрітих дошках сидять рясною купкою червоненькі кузочки й теж , здається , жмуряться та думають , що жити дуже гарно . Попід тинами , на передмістю , протоптані в болоті вузесенькі стежки , такі гладенькі та теплі , коли ступаєш босою ногою . Хлопчики весело ляпають по них голими ноженятами і дзвінко вигукують щось весняне . Горобці джиркотять заклопотано , галасливо ; горобчиці сидять біля дірочок сучків , а самці б'ються зі право заняття цих дірочок для своєї родини . На карнизах та ринвах метушаться голуби й , надуваючи шиї , голосно воркують , набігаючи грудьми на голубок .
Indietro Pagina 27 di 142 Pagina 27 di 142 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
