Salta il testo dell’articolo
Коли вона це каже мені , я настільки не допускаю такої можливости , що зпочатку просто не розумію її . Одначе не треба було багато часу , щоб переконати мене . — Але ж ти … ти обіцяла мені ! Ти взяла на себе ! Ти , значить , обдурила мене ? ! — О , не турбуйся ! Я зроблю викидень . У тебе не буде від мене дитини . Від мене ! І вона гірко сміється , потім плаче і вкінці зовсім ридає . В наших кімнатах панує Караїмка . Вона шопочеться з Клавдією , щось варить у себе в кухні і в великих посудинах носить у кімнату Клави . Я купую в аптиці якісь порошки , слоїчки , дудочки . В кімнатах стоїть тепла , повна пахучих ліків пара . Костя з великими переляканими очима з'являється тільки на хвилинку і знову десь пропадає . Клавдія від цього хвилюється , ридає , проклинає себе й посилає мене шукати його . Я по дорозі в аптику зазираю в усі подвірря й гукаю по вулицях : « Костя ! » Кошмар ! … А Караїмка все нишпорить по наших хатах , носить казанки з окропом , шопочеться з Клавою біля ліжка й усміхається до мене вгодливо й фаміліярно . Клавдія лежить , стогне , перериваючи стогони плачем . Я ходжу з кутка в куток , дивуючись , не розуміючи нічого , як у чаду . Вранці й удень часто бувають сварки . Ми вже балакаємо отверто , брутально , не ховаючи своєї злости й , бажаючи як - мога дошкульніще образити одне одного . Ми знаємо , що піхто з нас свідомо не винний ні в чому , але нам треба знайти вину за другим , щоб дати собі хоч трошки полекшення . Клавдія декілька разів збірається бігти топитись , а я регочу й раджу їй узяти з собою корковий пояс . Вона біжить , а через годину - дві прибігає , обнімає Костю , ридає й падає на ліжко . З'являється Караїмка , виганяє мене , приносить казанки , умивальники , і день кінчається стогоном і шамотнею . Нарешті , мені заявляється , що в цьому періоді зробити викидень неможливо , що треба чекати ще з місяць . Так сказав сам лікар , який робить усім купелевим дамам викидні . Ми обоє опадаємо . Я такий змучений кошмаром , що мені все - одно вже . Аби якийсь кінець ! Таксамо , мабуть , і Клаві . Коли я збіраюсь їхати , вона навіть не просить лишитися . Ми дуже ввічливі одне з одним , привітні й соромимось того , що було . Вона обіцяє зараз же сповістити , як пройде операція , а я прошу писати , як тільки буде потреба в грошах . Розстаємось на вокзалі тихо , знаючи , що ніколи не зустрінемось . Не знаю , що почуває Клавдія , але мені від цеї свідомости легко й соромно . Закоханий у Київ , я блукаю по зелених кучерявих , шопогливих вулицях його . Милий , тихий , задумливий красунь ! Каштани обсипають рудявим цвітом дахи ваґонів трамваю . Нема ніде такого життя в лініях вулиць , як у його . Ніде нема такої ласкавої чепурности , природної охайности , грайливости ! Він подібний до великого гарного звіря , який бо - зна коли слідкує за собою . От заходить сонце за Кадетською Рощею , і ще горять хрести Андріївської церкви , Володимирського Собору і блискають червоним , металічним одблиском вікна високих кам'яниць на горах . Унизу , в подібних до коридорів алєях - вулицях , засаджених каштанами , тополями , акаціями , ніжна , тепла , наша південна тінь . За палісадниками з розчинених вікон якось особливо , хвилююче , закликаюче чується сміх і музика . Біля дверей бакалійних крамничок , які через щось у Київі люблять підвали , неодмінно що - вечора збірається клуб : дворники , поліцаї , покоївки . З дверей крамничок потягає холодком підвалу , политою підлогою , таранею , свіжими овочами .
Indietro Pagina 50 di 142 Pagina 50 di 142 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
