Salta il testo dell’articolo
III . Лисячий погляд Скоро з будинку вийшли Бичок і Стеха . Стеха вже випила чарку , була весела і тримала в руці гроші . — Ідіть , мамо , швидше додому , — сказала Олена , — бо там уже до скрині добираються ! — А дулю їм ! — засміялася Стеха і показала гроші . — Тепер будуть у нас і теличка в хліві , і одежа в скрині ! Потім вона подивилася на дочку і зітхнула . Краще б , сказала вона , бачити тебе з нелюбом у багатстві , ніж із милим у злиднях . Вона подякувала Бичкові й пішла додому , а Олена залишилася на вулиці з Бичком . Він довго дивився на неї і всміхався . — Ти стала ще кращою , ніж була дівчиною , — сказав він . — То нехай воно при мені й буде . — Чого ж ти дивишся на мене , як ягня на вовка ? Хіба в мене такий страшний погляд ? — Ні , — сказала Олена , — погляд у вас лисячий , а думка вовча . Бичок засміявся і хотів її обняти , але Олена відступила від нього . — Рукам волі не давайте ! — сказала вона . — Перед людьми ви святий і божий , а коли ніхто не бачить , то ви чортові родич . Бичок почав говорити , що він добрий чоловік і любить її , як рідну дочку . Один її ласкавий погляд , казав він , і він стане паном над панами . Але Олена не вірила жодному його слову і тільки сміялася з нього . Тут до них підійшов п’яний Мартин , і Олена швидко пішла додому . — Куме , — сказав Мартин , — давай мені п’ять карбованців і бери полових волів ! Бичок погодився , але попросив Мартина піти до волості й написати розписку . Мартин дуже образився , бо подумав , що йому вже нема віри . Він сів просто посеред вулиці й почав знімати чоботи , щоб віддати їх шинкареві за горілку . А потім заспівав стару пісню про козака Байду : Ой п’є Байда Мед , горілочку , Та не день , не два , Та не годиночку . Бичок швидко витяг гроші , щоб Мартин замовк і встав із землі . Мартин узяв гроші й пішов до шинку , гукаючи на всю вулицю , що пропив полових волів , а тепер почне пропивати рябих . Бичок сів на ганок і задумався . Добре , думав він , нехай Мартин п’є , бо скоро й рябі воли будуть моїми . Треба тільки приготувати папери , щоб Мартин їх підписав , тоді все буде певніше . Але більше , ніж про волів , він думав про Олену , яка сиділа в його голові й серці , як цвях . Інша жінка з радістю пішла б до нього на добрий хліб і гарний одяг . Може , подарувати їй срібні сережки або нову хустку на голову ? А потім у його голові з’явилася інша думка . Що , коли відправити Андрія з села кудись далеко на заробітки ? Або сказати людям , що навесні Андрій украв у нього коня ? Свідків можна купити , і тоді Андрія місяців два потримають у тюрмі . Без Андрія Бичок легко зробив би своє діло .
Indietro Pagina 3 di 9 Pagina 3 di 9 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
