Salta il testo dell’articolo
VIII . Намисто і горілка Через кілька годин Олена сиділа за столом сама . Вона тихо говорила до Андрія , ніби він був поруч . Невже він забув їхні зустрічі в гаю і біля криниці під вербою ? Тут у хату вбігла її подруга Христя , яка завжди була весела і говорила дуже швидко . Вона розповіла , що вчора збирачі податків прийшли і до її батьків . Тоді вона віддала їм усі гроші , які два роки збирала на нову спідницю і чоботи . Тепер на Різдво всі дівчата будуть у новому , а вона в старому . Потім Христя тихо призналася , що кохає Максима і що він скоро прийде з її батьками говорити про весілля . Вона розповіла , як вони зустрілися ввечері біля ставу . Вона шукала своїх гусей , а він ішов їй назустріч . Тоді він узяв її за руку , і серце в неї ледь не вискочило з грудей . Олена слухала і сумно всміхалася . — Усе це минеться , як гарний сон , — сказала вона . — Що ти кажеш ? Не лякай мене ! — злякалася Христя . Потім вона глянула у вікно , побачила Бичка , швидко попрощалася і втекла . — Ось і смерть моя йде , — сказала Олена , — а я її зовсім не боюся . Бичок увійшов разом зі Стехою , яка принесла їжу і пляшку . Олена зустріла його весело , наче давнього друга . Вона сміялася , просила сісти ближче і питала , чи багато в нього грошей . — На мій вік вистачить , — сказав Бичок . — А на мій ? — І на ваш вистачить ! Потім він подав їй блискучі перстні й дороге намисто . Олена плескала в долоні , одразу наділа намисто і побігла до відра з водою , щоб подивитися на себе . Бичок налив чарку Стесі , і тоді Олена сказала , що теж питиме . Мати злякалася , бо дочка ніколи не пила горілки . Але Олена випила одну чарку , а за нею другу . — Ох , як пече , — засміялася вона , — зате горе як рукою зняло ! Вона зняла з пальця свій старий перстень і кинула його на підлогу . — Це Андріїв перстень , а тепер я з Андрієм розвінчалася ! Потім вона попросила Бичка міцно її обняти , і він обійняв . Але Олена одразу відштовхнула його від себе . — Губи холодні , як у мерця ! — крикнула вона . — Ох , які ж ви гидкі ! Стеха плакала і просила Бичка не губити її дитину , а Олена тільки сміялася . Вона казала , що її рідний батько був панич , тому вона панського роду і питиме горілку , як воду . Раптом відчинилися двері , і на порозі став Мартин . Він був у старому подертому одязі й тремтів від горілки . — Чого ти , п’янюго , прийшов ? — гнівно спитав Бичок . — На весілля прийшов ! — сказав Мартин . — А хто ж мене довів до цього ? Пам’ятаєш , куме , як ти мене колись ромом частував , коли ми ще були друзями ? Бичок злякався , що Мартин скаже при всіх щось зайве . Він швидко посадив його за стіл і звелів налити йому горілки . Мартин пив чарку за чаркою і дивився на Олену . — Пий і ти , Оленко , — сказав він . — Честь , совість , чисте серце , усе це дурниця , бо гроші всьому голова ! Він заспівав п’яну пісню , а Бичок обняв Олену і поцілував . Олена відштовхнула його , схопила пляшку і почала пити просто з неї . IX . Біля криниці Минуло три дні . Біля старої криниці на роздоріжжі сиділи селяни , які поверталися з поля з косами . — Чув я , що Бичка хочуть вибрати старшиною , — сказав один . — Він і без того вже тут усім пан , — сказав другий . — Хто винен йому гроші , до того він без суду лізе в хату і бере все , що хоче . Вони почали згадувати , звідки в Бичка стільки грошей . Люди казали , що колись він служив у одного полковника . Коли полковник помер , Бичок украв у нього скриньку з грошима і нікому про це не сказав . Відтоді він і став паном та почав обдирати все село .
Indietro Pagina 7 di 9 Pagina 7 di 9 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
