Salta il testo dell’articolo
XI . Чорна пані із золотим ключем — Старі люди кажуть , що скарб можна взяти тільки одним способом , — розповідав далі хлопець . — Треба залізти в колодязь опівночі перед Водохрещем і чекати там , поки заспівають перші півні . Тоді з’явиться дуже гарна пані в чорній сукні , і в лівій руці вона триматиме золотий ключ . Треба сміливо кинутися до пані і взяти в неї ключ . Цим ключем відчиняють двері до льоху , а за першими дверима будуть ще дев’ять дверей . За останніми дверима є велика кімната , де стоїть порожня труна чорної пані , бо вона береже скарб . Під труною є глибока яма , повна золота і дорогого каміння , і тоді бери золота скільки хочеш . Але не можна спізнитися . Коли заспіває третій півень , чорна пані повернеться , усі двері зачиняться навіки , і людина вже ніколи не вийде . Хлопець помовчав , а потім додав : — А ще кажуть , що на дні колодязя лежать кості тих , хто шукав скарбу . Раз на рік , уночі , вони встають , виходять на землю і плачуть . Я бачив , що цю легенду тут знають усі , і мені стало цікаво , чи вірить у неї молодь . — А ви самі вірите в цей скарб ? — спитав я . Хлопець тільки махнув рукою . — Навіщо мені скарб , якого ніхто ніколи не бачив ? Краще б знайти якусь роботу , бо землі в нас немає , і живи як хочеш . — А що ви робите ? — Я коваль , але зараз роботи немає . Після війни думаю поїхати в Канаду , бо там живе мій брат , і йому там добре . Він ще хвилину постояв , а потім зняв шапку . — Бувайте здорові ! — Ідіть щасливо ! — відповів я . Хлопець пішов униз , у місто , а я ще довго стояв біля старої башти . « Тільки ця стара башта знає , що тут було колись » , — думав я . XII . Старий органіст Була Різдвяна ніч , і над великим селом на березі Тетерева світили зорі . Місяць сріблив сніг . Серед села стояла стара дерев’яна церква , а за селом , біля руїн старого замку , стояв кам’яний костел . У цьому селі жили українці і поляки , і жили вони в мирі . На Різдво поляки опівночі йшли до костелу на святкову службу , і українці теж приходили туди послухати орган . А потім усі разом ішли до церкви . Удень поляки ходили з вертепом , а українці із зіркою , і всі колядували і славили Христа . У костелі грав на органі старий Станіслав . Кожного Різдва він писав нову колядку , і її співало все село . Колись пани з Варшави хотіли забрати його до себе , але Станіслав не поїхав і залишився біля свого органа . Люди любили Станіслава , бо він був добрий і щедрий . Навесні , коли в бідних людей не було хліба , він ділився з ними останнім . Жив він сам у маленькій хатині біля костелу . Тільки старий ксьондз знав історію Станіслава . Колись Станіслав був молодий і вчився музики за кордоном , і там він покохав панну Янку . Її батько був паном у цьому селі . Станіслав і Янка вже мали побратися , але до Янки посватався багатий старий граф , і батько вирішив віддати Янку за нього . Янка плакала і казала , що не любить графа , але батько її не слухав .
Indietro Pagina 8 di 9 Pagina 8 di 9 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
