Salta il testo dell’articolo
— Треба поїхати в одне місто , де живе один чоловік , свідок у суді , — кажу я лагідно . — Його треба переконати , що абсолютної правди на світі немає , і що він може розповісти суддям усе так , як треба нам . Ви добрий агітатор , тому вам це буде легко , а я заплачу триста рублів . Нечипоренко повільно підводиться і говорить тим самим голосом , яким колись давав мені накази в партії : — Товаришу Антоне , якщо це жарт , то він дуже дурний , а якщо ні , то … Він не знаходить потрібного слова . А я встаю , піднімаю циліндр і прошу його подумати й прийти з відповіддю . Триста рублів для голодної чесності є сильним ударом , і я знаю це . Я йду вгору бульваром і довго не чую за собою його кроків . II . Соня і Біла Шапочка Від бульвару я йду просто до Сосницьких . Дмитро ще сидить за картами , а його дружина Соня обіцяла мені чаю . Їхній син Андрійко сидить у їдальні й малює кольоровими олівцями якусь річку . Він схиляє голову то на одне плече , то на друге . Соня лежить у кріслі - гойдалці з книжкою і спокійно питає , чи буду я пити чай . Андрійко кидає олівці , біжить до мене , і я високо піднімаю його під саму стелю . Мої руки відчувають тепло його маленького тіла , і мені знову здається , що ми з ним одне ціле . Хлопчик кричить , щоб я підняв його ще вище , а Соня сухо каже , що я його впущу . Андрійкові вісім років , і він дуже схожий на матір . У нього ті самі сірі очі , опукле чоло і гостре підборіддя . Тільки ніс у нього неправильний , і сьогодні мені знову здається , що в ньому є щось качине . Від цієї думки мене охоплює така ніжність , що я боюся показати її на обличчі . Соня каже , що синові вже час спати . А Андрійко ображено відповідає , що мама завжди жене його спати , як тільки приходить дядя Яша . Він цілує матір , подає мені руку , як дорослий , і повільно виходить . Тоді Соня сідає навпроти мене , складає руки на столі й тихо каже : — Не ходи до нас більше , Якове . Щось боляче штовхає мене всередині , але я посміхаюся й питаю , чому вона так раптом вирішила . Соня каже , що я людина неморальна й жорстока , що в мене немає нічого святого . Вона каже , що Дмитро при мені став іншим . Я , мовляв , навчив його грати в карти , пити , писати брехливі статті й любити гроші . Здається , вона давно приготувала всі ці слова і багато разів повторювала їх сама собі . — Ти знав , що я мала ненавидіти тебе всі ці вісім років , — каже вона нарешті , — і все одно прийшов у нашу родину . Я відповідаю , що сім’ю не можна зруйнувати ззовні , бо вона завжди розпадається зсередини . А потім , ніби між іншим , додаю , що Дмитро винен мені дев’ятсот рублів . Соня повільно встає і мовчки показує рукою на двері . Мені дуже хочеться підійти , обійняти її й поцілувати , бо тоді б одразу стала видна справжня правда . Але я мовчки виходжу .
Indietro Pagina 2 di 14 Pagina 2 di 14 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
