Salta il testo dell’articolo
Адже - ж мама їх плаче ! Про се Ви хиба не гадали ? „ Милосердними треба вам буть Задля всього живого ! Бо житє , се клейнод , хиба - ж є Що дорожше над нього ? “ „ Зачекай ще , дїдусю , не йди ! Сядь у нашій громадї . Оповідж нам пригоди свої ! Ми так слухати раді . „ Оповідж , як ти був молодим , Скільки бачив ти дива , Як стада ́ свого тестя ти пас На верхівях Хорива . „ Як ти корч той терновий уздрів , Що горить , не згарає , І як голос почув ти з корча , Що аж жах пробирає “ . „ Не пора тепер , дїти , про се Говорити широко . Бачте , ніч вже тумани несе , Гасне деннеє око . „ Та прийде колись час і для вас В житєвому пориві , Появить ся вам кущ огняний , Як менї на Хориві . „ Стане сьвято в вас , мов у храму , В той момент незабутнїй , І озветь ся до вас із огню Отой голос могутнїй : „ Здійми обув буденних турбот , Приступи сюди сьміло , Бо я хочу послати тебе На великеє дїло “ . „ Не гасїте - ж сьвятого огню , Щоб як поклик настане , Ви могли щиросердно сказать : „ Я готовий , о Пане ! “ Довго ще міркували дїтки Над пророцькою річу , Коли сам він нечутно пішов Ночи й пітьмі на стрічу . Довго висїв і смуток і жаль Над мовчущими дїтьми , Поки темний його сілюет Щез зовсїм серед пітьми . XII . „ Обгорнула мене самота , Як те море безкрає , І мій дух мов вітрило її Подих в себе вбирає . „ О , давно я знайомий , давно З опікункою тою ! Увесь вік , чи в степах , чи з людьми Я ходив самотою . „ Мов планета блудна я лечу В таємничу безодню , І один чую дотик іще — Дивну руку Господню . „ Тихо скрізь і замовкли уста , Запечатано слово , Тілько ти на днї серця мого Промовляєш , Єгово . „ Лиш тебе моє серце шука У тужливім пориві : Обізви ся до мене ще раз , Як колись на Хориві ! „ Ось я шлях довершив , що тодї Ти вказав менї , батьку , І знов сам перед тебе стаю , Як був сам на початку . „ Сорок лїт я трудив ся , навчав , Весь заглублений в тобі , Щоб з рабів тих зробити народ По твоїй уподобі . „ Сорок лїт мов коваль я клепав Їх серця і сумлїня , І до того дійшов , що уйшов Від їх кпин і каміня . „ Саме в пору , як нам би в землї Обітованій стати ! … О Всезнавче , чи знав ти вперед Про такі результати ? „ І ворушить ся в серцї грижа : Може я тому винен ? Може я заповіти твої Не справляв як повинен ? „ О Єгово , я слїзно моливсь : Я слабий , я немова ! Кому иншому дай сей страшний Маєстат свого слова ! „ І ось сумнїв у душу менї Тисне жало студене … О Всесильний , озви ся , чи ти Задоволений з мене ? “ Так ідучи молив ся Мойсей У сердечному горі , — Та мовчала пустиня нїма , Тихо моргали зорі . XIII . Аж почув ся притишений сьміх Край саміського боку , Наче хтось біля нього ішов , Хоч не чуть було кроку . І почули ся тихі слова , Мов сичанє гадюки ; „ Цьвіт безтямности плодить усе Колючки лиш та муки . „ А як вийде самому той плід Донести не спромога , — То найкраще увесь свій тягар Положити на Бога . “ МОЙСЕЙ . „ Хтось говорить ! Чи в моїм нутрі Власне горе шалене , Чи отут може демон який Насьміхаєть ся з мене ? “ ГОЛОС . „ Аж тепер усумнив ся в своє Реформаторське дїло ? Сорок лїт ти був певний і вів Хоч на слїпо та сьміло “ .
Indietro Pagina 9 di 16 Pagina 9 di 16 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
