Salta il testo dell’articolo
Все готовий до бунту . „ Понад голови люду того ́ Йдуть всесьвітнії бурі , Панства , царства встають і падуть Мов фантоми понурі . „ Він же в своїм куточку хова Непохитне завзятє , І ненависть лиш має для всїх І незмінне проклятє . „ Та ненависть , найтяжша з усїх , „ Задля иншого Бога “ Бач , як кублить ся біля того ́ Храмового порога ! „ Вона плодить ненависть . Ось глянь , За тиранським велїнєм Ідуть сили , щоб племя твоє Ще раз вирвать з корінєм . „ Чуєш стук ? Се зелїзна стопа Тих страшних лєґіонів , Що толочить юдейські поля , Робить пустку з загонів . „ Чуєш плюск ? Се ворожі мечі Кров юдейськую точуть . Чуєш крик ? Се юдейських дївчат Дикі конї волочуть . „ Онде мати голодная їсть Тїло свойого плоду ! Онде тисячі мруть на хрестах — Цьвіт твойого народу . „ Іще раз храм Єгови горить , І сей раз у останнє : Бо що тая рука розвалить , Те вже більше не встане . „ Іще раз недобитки пливуть У неволю як ріки , — Та немає вже їм вітчини , І не вернуть на віки . „ І загасне Ізрайля звізда , Щоб вже більше не сьяти ; Лиш ненависть , що в храмі зросла , Піде сьвітом гуляти . „ Сумнїваєш ся ? Віри не ймеш ? О , ймеш віри , я знаю ! Се той рай , що жде племя твоє У обіцянім краю ! „ Ти для нього трудив ся ! Скажи , Було за що трудить ся ? Щоб набли ́ зив ся він , може ще Схочеш палко молить ся ? “ І поник головою Мойсей . „ Горе моїй недолї ! Чиж до віку не вирвать ся вже Люду мому з неволї ? “ І упав він лицем до землї : „ Одурив нас Єгова ! “ І почув ся тут демонський сьміх , Як луна його слова . XIX . Гуркнув грім . Задрижали нараз Гір найглибші основи ; І один за одним понеслись Передтечі Єгови . Підняла ся до стропу небес Чорна хмара стїною , Мов Ніч - мати насупила вид Ненави ́ стю грізною . І заморгала бистро у тьмі Огняними очима , Забурчала як мати , що знай На лиху доню грима . Із трівогою слухав Мойсей Пітьми й блискавок мови , — Нї , не чути ще серцю його У них гласу Єгови . І ревнув понад горами грім , З жаху їжить ся волос , Завмира серце в груди … та нї , Не Єгови се голос . Поміж скелї завили вітри , Їх сердитії нути Клїщать душу , мов стогін , та в них : Ще Єгови не чути . Ось із градом і дощ злопотїв І зацїпила стужа , І в безсилю свойому душа Подаєть ся недужа . Та ось стихло , лиш води дзюрчать , Мов хтось хлипає з жалю , З теплим леготом запах потяг З теребінт і міґдалю . І в тім леготї теплім була Таємничая мова , І відчув її серцем Мойсей : Се говорить Єгова . „ Одурив вас Єгова ? А ти - ж Був зо мною на згодї ? І контракт підписав і запив Могорич при народї ? „ Бачив пляни мої і читав В моїй книзї судьбовій ? Бачив кінцї і знаєш , що я Не устояв ся в слові ? „ Маловіре , ще ти не почавсь В материнській утробі , А я кождий твій віддих злїчив , Кождий волос на тобі . „ Ще не йшов Авраам з землї Ур На гарранські рівнини , А я знав всїх потомків його До остатньої днини . „ Вбогий край ваш , вузкий і тїсний І богацтвом не блиска ? А забув , що тїсна і вузка І найбільших колиска ! „ Прийде час , з неї виведу вас На підбої і труди ,
Indietro Pagina 14 di 16 Pagina 14 di 16 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
