Salta il testo dell’articolo
А на захід у твій Канаан Не поступимо й кроку . „ Все те ясне , не варто про се І балакати далї . Та от що нам з тобою зробить По вчорашнїй ухвалї ? „ Бить камінєм руїну стару ! Шкода заходу й труду . Дечим може ще він послужить Ізраельському люду . „ Майстер він говорити казки , Миляну пускать баньку , Тож приставмо його до дїтий За громадськую няньку “ . Так сказав він , і регіт піднявсь , А з тим реготом в парі По народї йшов клекіт глухий , Мов у градовій хмарі . Та спокійно відмовив Мойсей : „ Так і буть , Авіроне ! Що повиснути має колись , Те і в морі не вто ́ не . „ Канаана тобі не видать , І не йти до востоку ; З сього місця нї в перед нї в зад Ти не зробиш і кроку . “ І мертвецька тиша залягла На устах всього люда , І жахнувсь Авірон і поблїд Сподїваючись чуда . Але чуда нема ! Авірон В сьміх ! А з сьміхом тим в парі По народї йшов клекіт глухий , Як у градовій хмарі . VIII . І підняв ся завзятий Датан : „ Дармо грозиш , пророчиш ! Ось як я тобі правду скажу , Може й слухать не схочеш . „ Признавайсь : не на теє ти вчивсь У єгипетській школї , Щоб дорісши кайдани кувать Нашій чести і волї ? „ Признавайсь : не на те ти ходив У єгипетську раду , Щоб з мудрцями й жерцями кувать На Ізраіля зраду ? „ Признавай ся : було там у них Віщуванє старинне , Що від дуба й дванацяти гиль Власть Єгипта загине ? „ Знали всї , Фараон і жерцї , Що той дуб і ті гилї , Се Ізрайля дванацять колїн Розбуялих на Нїлї . „ І жахались , що мимо всїх праць І знущань і катовань Той Ізраіль росте та росте , Як та Нїлева повінь . „ Знали всї : як в гебрейській сїм'ї Родить пе ́ рвенця мати , То в єгипетській мусить в той день Первородне вмирати . „ Та не знав нїхто ради на се , Не придумав підмоги , Тілько ти , перекиньчик , упав Фараону під ноги . „ І сказав : „ Ти позволь їх менї Повести у пустиню , Я знесилю і висушу їх І покірними вчиню “ . „ І додержав ти слова , повів Нас мов глупу отару Фараону на втїху в піски , Нам на горе і кару . „ Скілько люда в пустинї лягло ! Ті піски і ті скали Сотням тисяч Ізрайля синів Домовиною стали ! „ А тепер , коли з наших ватаг Тілько жмінка лишилась І Ізраіля сила грізна По пісках розгубилась , „ Коли дух наш хоробрий упав Мов нелїтня дитина , І завзятє помякло в душі Наче мокрая глина , — „ Ти ведеш нас у сей Канаан , Мов до вовчої ями . Адже зверхником тут Фараон Над усїми князями ! „ Сеж безумство тиснути ся нам Самохітно до пастки ! Чи нам тут воювать Єгиптян , Чи просити їх ласки ? “ „ О Датане , — промовив Мойсей , — Не жури ся , мій сину ! Канаана тобі не видать , Не гнуть гордую спину . „ Ще одно повідаю тобі , Небораче Датане : При смерти ́ тобі й пяди землї Під ногами не стане “ . „ Гей , Гебреї ! — Датан закричав — Ви - ж кляли ся Ваалу ! Чи - ж забули так скоро свою Учорашню ухвалу ? „ За камінє ! Він кпить собі з нас , Так як кпив разів много . Най загине він краще один , Як ми всї через нього ! “ „ Най загине ! “ — кругом загуло . „ І ось тут йому й а ́ мінь ! “ Тілько диво , нї одна рука Не сягнула по камінь . І Датан зміркував ся як стій . „ Забирай ся в тій хвили ! Щоб ми кровю твоєю під ніч Своїх рук не сквернили ! “ І юрба мов шалена ревла : „ Забирай ся ще нинї ! “ І лунав її рев , мов крутїж - Гураґан по долинї .
Indietro Pagina 6 di 16 Pagina 6 di 16 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
