Salta il testo dell’articolo
ВОВЧІ БАЙРАКИ Чи далеко - недавно , чи близько - давно ходив вітер ? Проходив він за містом , у проваллях , підіймав на синіх крилах сміття , що розкидалося по полі , за Вовчими Байраками . Вночі , в свята , і тут і далі десь лазили промені прожектору , сковзалися , розбивалися туманними кружальцями . … Довго , довго шуміли дерева з північних лісів ; довго , довго сміялися кам'яні мури , та все луна йшла по проваллях привидом . Сиротливо бився вітер , в тривозі бився , граючись на згуках трамваїв , залазив спати в кручі і тихо дрімав . Виходили люди в день на смітники , рилися брудними руками , знаходили смердючі ганчірки , раділи ; а потім розходилися по місту ; потім розходилися по норах . Був - жив Сизон , по норі Середній , ходив у місто , кожного ранку простягав він руку , дивився в очі вітру … Другої руки не було в нього — потяг одрізав . І стояв він на розі та все повторював : — Дайте , Христа ради … Пани проходили , дивились у синій , закутаний фабричним димом , простір , потім повертали свої очі осторонь … І все щось балакали тихо , як у бурю потайні собаки . Сизон не хотів іти в богадільню , бо він любив хвору жінку — Веклу ; а синів Веклиних — своїх не любив , бо вони одбивали хліб у нього й дратували … І часто - часто він , старий ганявся за ними по полі , по дикому , що за Вовчими Байраками , а ще за ними бігав вітер . Старшого сина , Ваньку Бистрого , боявся Сизон , бо йому було 16 років ; а як нагонив меншого , Борку , бив костуром , хрипів : — Батько я тобі , батько ! Борка кусав йому руку , втікав , кидав грудки на Сизона . — И - и , шпана ! — І показував язика … … За проваллями була річка , вливало сонце в її воду срібло і золотило ним хвилі … Здалеку не видно нафти на річці , а близько нафта плаває і смердить од падла , що скидали на березі … От , у тій річці купалися Ванька Бистрий та Борка … А колись ще Борка втік із дитбуда , бо він там бив виховательку руками в живіт , коли та його вдарила за те , що він кричав хлопцям , ніби вона цілувала студента а потім ще за те , що студент ще щось робив … Його прогнали , а він утік до Векли до брата . Иноді брати крали в батька гроші і потім на ті - ж гроші купували цигарок , курили . Векла не ходила в місто , вона з ранку до вечора рилася в смітті : вибирала відтіля ганчірки і шила з них одягу . А то так : збирала картоплю на тім - же полі , біля Вовчих Байраків , варила , їла . … І вніч і вдень тяглися підводи з міста , звозили на поле , у кучі сміття . А дядьки , що сиділи на возах , кивали на провалля : — Ракли ! В теплу ніч , коли нічого було їсти , співали Борка з Ванькою в садку , а то стріляли по кешенях . … Була ще в них сестра , та й зараз , мабуть , у місті є . Бачив раз її Ванька . Це в тім садку , де стояв мертвий монумент із сліпими очима . Так от , там сходилися дівчата співали …
Indietro Pagina 27 di 41 Pagina 27 di 41 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
