Salta il testo dell’articolo
Наступного дня Олесю ховали , і її подруги несли труну . Олеся лежала в гарному одязі , як на весілля , і на голові в неї був вінок . Обличчя дівчини було тихе і спокійне , і здавалося навіть , що вона радіє . Плакали всі : дід Данило , старі й малі , чоловіки й жінки , плакали подруги . Але коли на могилу кинули останню землю , дід підняв голову і вже не плакав . Він простягнув руки над могилою і сказав : — Кожен повинен боронити свій рідний край і не шкодувати життя ! Дай , Боже , кожному такої чесної смерті . II . Грицько Було літо , і Грицькові було десять років . Одного дня мати дала йому свіжий бублик , і Грицько надів солом’яного бриля і пішов у садок по вишні . Садок тягнувся аж до річки , майже до самої кручі . Там росли яблуні , сливи і вишні , і гілки аж гнулися під спілими ягодами . Грицько підбіг до вишні і хотів рвати ягоди , але раптом зупинився . Під вишнею стояв інший хлопець , такого ж віку , як Грицько , тільки нижчий і ширший . Це був Семен , син сусідки Мотрі . Мотря була вдова , і її хата стояла поруч із хатою Грицькового батька , а садки ділив тільки тин . Хлопці були сусідами , але не дружили , бо Грицько був веселий і балакучий і любив сміятися , а Семен був мовчазний і похмурий . Одного разу Грицько спитав матір , чому Семен і його мати такі похмурі . Мати часто сварилася з Мотрею і сказала : — Вони похмурі , бо дуже злі . Але батько сказав інакше : — Якби вони не були такі бідні , то , може , не були б і такі злі . — Як це ? — спитав Грицько . — Отак , — відповів батько . — Коли ти щодня не доїдаєш і тяжко працюєш , то веселим не будеш . Грицько цього не зрозумів , бо думав , що коли людина добра , то вона добра , а коли зла , то зла . Сам він ніколи не знав голоду , тому погодився з матір’ю і з Семеном не грався . Тепер Грицько побачив , що Семен рве їхні вишні , і подумав : « Чого він тут рве ягоди , коли в них є свій садок ? » Семен почув кроки , озирнувся і побачив Грицька . Він дуже почервонів , а потім сердито подивився Грицькові в очі . — Ну що , може , битимеш мене за ваші вишні ? — сказав Семен . « Ого , який злий » , — подумав Грицько і сказав : — А чого ти поліз у чужі вишні ? Хіба у вас своїх немає ? У вас теж багато ягід . Семен подивився на свій садок і сказав : — Багато , та не так уже й багато … Мати не дає їсти , бо каже : « Продам вишні та куплю собі спідницю , а тобі чоботи , бо ходимо в такому лахмітті , що соромно перед людьми … » Хлопець раптом замовк і почервонів ще більше , бо йому стало соромно , що він розповів , що казала мати . Він розсердився на себе , що сказав це , і на Грицька , що той це почув . Семен підняв голову і сказав : — Я з’їв небагато твоїх вишень , тож не чіпляйся до мене , а то я тобі так дам , що носом землю заореш ! Тепер і Грицько розсердився і почервонів . — Хто ? Ти ?
Indietro Pagina 4 di 9 Pagina 4 di 9 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
