Salta il testo dell’articolo
XII . Видіння і буря Знову почувся тихий сміх . — Віра гори зрушує ! — сказав Азазель . — Але подивися , що мусить статися . І Мойсей побачив майбутнє . Його народ переходить Йордан і бере Єрихон , а потім століттями триває війна за цей маленький шматок землі . Потім з'являється царство , яке коштує багато сліз і крові , але важить у світі не більше , ніж муха для вола . Царство розпадається на частини , з півночі приходить Ассирія , а потім підіймається Вавилон . Храм Єгови горить , і тисячі людей у кайданах ідуть у полон . — Бачиш ? — шепотів Азазель . — З тих , що пішли , повернуться небагато , і вони збудують новий храм і чіплятимуться за землю , як низький будяк . А над ними ітимуть світові бурі . Потім Мойсей побачив ще страшніше : залізні легіони топчуть поля , і тисячі людей помирають на хрестах . Храм Єгови горить удруге і востаннє , і знову люди йдуть у полон , але тепер у них уже немає батьківщини . — Ось той рай , який чекає твій народ в обіцяній землі ! — сказав Азазель . — Ти для цього працював ? Може , ти ще хочеш помолитися , щоб це прийшло швидше ? Мойсей опустив голову . — Горе мені ! — прошепотів він . — Невже мій народ ніколи не вирветься з неволі ? Він упав обличчям на землю і закричав , що Єгова обдурив їх , і тоді почувся сміх демона , як луна його слів . Раптом ударив грім , і задрижали гори . Чорна хмара піднялася до неба , як стіна , і в темряві заблищали вогняні блискавки , як очі сердитої матері . Мойсей слухав із тривогою , але серце казало йому , що це ще не голос Єгови . Знову ревнув грім , аж волосся стало дибки , але й це не був голос Єгови . Між скелями завили вітри , і їхнє виття стискало душу . Пішов дощ із градом , стало холодно , і душа Мойсея ослабла . Та ось усе стихло , і тільки дзюрчала вода , ніби хтось тихо плакав . Подув теплий легкий вітер і приніс запах мигдалю . У цьому теплому вітрі була таємнича мова , і Мойсей відчув її серцем : це говорив Єгова . XIII . Голос у вітрі і похід — Ти кажеш , що Єгова обдурив вас ? — сказав тихий голос . — А хіба ти читав мою книгу долі і бачив кінець ? Маловіре , тебе ще не було на світі , а я вже полічив кожен твій подих ! Авраам ще не вийшов з міста Ур , а я вже знав усіх його нащадків до останнього дня . — Ти кажеш , що ваш край бідний і тісний , — говорив голос . — Але ти забув , що навіть найбільші люди виростають у тісній колисці . Прийде час , і я виведу вас із неї , як мати відлучає дитину від грудей . А поки що ростіть тут , на бідному полі , міцні і тверді , як терен на камені . — Я знаю вашу вдачу , — продовжував Єгова . — Якби ви жили на багатій землі , ви б приросли до неї і тілом , і духом . Бог багатства спіймав би вас у сітку , як жирну рибу . Ви ж і в Єгипті гнули спину в ярмі , бо там було що їсти . — Колись ви підете у світ здобувати його скарби . Але хто полюбить скарби землі найбільше , той сам стане їхнім рабом і загубить скарби духу . Золотий хліб ніколи вас не нагодує , бо я вибираю тільки тих , хто годує дух . Хто нагодує вас хлібом , той піде в землю разом із хлібом . А хто нагодує ваш дух , той буде зі мною .
Indietro Pagina 10 di 11 Pagina 10 di 11 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
