Salta il testo dell’articolo
II . Датан і Авірон Тільки одна людина в цьому таборі не спала . Це був Мойсей , забутий пророк , який сидів у своєму шатрі , але думками літав далеко за горами . Мойсей був уже зовсім старий і слабкий . Він не мав ні родини , ні стада , ні жінок і стояв на краю могили сам . Усе , що мав у житті , він віддав одній ідеї . Він горів нею , страждав за неї і працював для неї . Колись , як буря , він вирвав свій народ із неволі в Єгипті . Там ізраїльтяни були рабами і тяжко працювали на фараона . Тоді народ слухав Мойсея , і разом із ним люди піднімалися до найвищих мрій . Разом із ним вони падали і в безодню сумніву та страху . Але тепер голос пророка ослаб , і нове покоління вже не слухало його . Ці люди народилися в пустелі і не пам'ятали Єгипту . Розповіді про обіцяну землю здавалися їм казкою . Найбільшим щастям для них були м'ясо , масло і сир . А втечу батьків з Єгипту вони вважали дурістю і гріхом . Тепер у таборі керували двоє , Датан і Авірон . Вони мали на все готову відповідь . Коли Мойсей говорив про Божу волю , вони казали , що їхні кози голодні . Коли він кликав людей у похід , вони відповідали , що коні в них не підковані . Коли він обіцяв славу і перемоги , вони кричали , що там живуть люті воїни . Коли він розповідав про нову землю , вони сміялися : — Нам і тут непогано . А коли пророк згадував Божий наказ , Датан грубо казав : — Замовкни , старий дурню ! Одного разу Мойсей пригрозив їм новим гнівом Єгови . Тоді Авірон назвав його промови образою Бога і заборонив їх . А потім зібралися старші люди Ізраїлю і принесли жертву Ваалові , чужому богові . Голосний Датан запропонував нове правило , і збори його прийняли . Правило було таке . Хто вдає з себе пророка і обіцяє темному народові Божий гнів або Божу ласку , той винен . Хто кличе людей до бунту і манить їх за гори , той теж винен . На таку людину всі мають плювати , і її треба побити камінням , щоб інші боялися . Усі знали , що це правило прийняли проти Мойсея . III . Вечір біля намету Почало вечоріти , і денна спека трохи спала , а над горою небо палало , як далека пожежа . З неба , ніби золотий дощ , полилася прохолода , і в шатрах почався рух . Повільно і плавно йшли кам'яними стежками чорноокі ізраїльські жінки з глиняними глеками на головах . Вони йшли під скелю до криниці і несли в руках шкіряні мішки , щоб доїти овець . Старші діти бігали по голому степу , наче зайчики , кричали і стріляли з луків . Десь у шатрі плакала дитина , десь сміялися дівчата , а хтось заспівав сумну пісню , довгу , як степ уночі . Потім із наметів вийшли батьки і діди і почали уважно оглядати гори і степ . Чи не видно ворожих вершників за жовтим туманом ? Ні , все було спокійно , і почалися звичайні сусідські розмови . — В овець щораз менше молока , і ягнята зовсім маленькі , — казав один . — Навіть для ослиць не вистачає будяків , тож доведеться кудись іти , — відповідав інший . — Авірон радить іти в землю Мідіян , а Датан хоче ще далі . — А Мойсей , мабуть , замовкне після вчорашніх зборів . Аж раптом у таборі зчинився шум , і з усіх шатрів вибігли і малі , і великі . Що сталося , може , наближається ворог ? Ні , це Мойсей вийшов зі свого намету !
Indietro Pagina 2 di 11 Pagina 2 di 11 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
