Salta il testo dell’articolo
VI . Бунт Авірон засміявся і сказав отруйно : — Шановний пане Мойсею , ну й налякав ти нас своєю казкою ! Бути тереном серед народів — яка велика ласка ! А ще бути посланцем і носити в майбутнє запечатані листи , це нас дуже приваблює . Люди засміялися , а Авірон продовжував : — Знаєш , що це за доля ? Це доля осла , який несе на спині мішки з хлібом , а сам голодує . Ні , ізраїльтяни ще не з'їхали з глузду . Ми гідні кращої долі і знайдемо її , якщо будемо шанувати Ваала і Астарту . Нехай твій Єгова собі гримить на скелястому Синаї . А Ваал дасть нам багатство і владу у великому краї . Наша дорога на схід , а на захід , у твій Ханаан , ми не ступимо й кроку . Він помовчав і посміхнувся . — Але що нам робити з тобою після вчорашнього рішення ? Бити камінням стару руїну шкода праці . Ти майстер розповідати казки і пускати мильні бульбашки . Тож зробімо тебе нянькою для наших дітей ! Натовп зареготав , але під цим реготом , як у градовій хмарі , глухо гуло щось темне . Мойсей відповів спокійно : — Хай буде так , Авіроне , але що має колись повиснути , те і в морі не потоне . Тобі не бачити Ханаану , і на схід ти теж не підеш . З цього місця ти не зробиш ні кроку вперед , ні кроку назад . Над натовпом запала мертва тиша . Авірон зблід і злякався , бо чекав дива . Але диво не сталося , і Авірон засміявся знову , а разом із ним засміявся весь натовп . Тоді піднявся завзятий Датан . — Даремно ти погрожуєш і пророкуєш ! — крикнув він . — Я скажу тобі правду , хоч ти й не захочеш її слухати . Зізнайся , що ти вчився в єгипетській школі і сидів у раді фараона разом із жерцями . Може , саме там ти і задумав зраду проти Ізраїлю ? Люди притихли , а голос Датана ставав усе гучнішим . — Єгиптяни боялися нас , бо Ізраїль у Єгипті ріс і ріс , як Ніл навесні . Фараон не знав , що робити . І тоді ти , зрадник , упав йому до ніг і пообіцяв повести нас у пустелю , щоб ослабити і зробити покірними . І ти дотримав слова ! Ти повів нас , як дурну отару , у піски , фараонові на радість , а нам на горе . — Скільки людей загинуло в пустелі ! — кричав Датан . — Ці піски і скелі стали могилою для сотень тисяч наших братів . А тепер , коли від нас залишилася жменька , ти ведеш нас у Ханаан , як у вовчу яму . Адже там над усіма князями панує фараон . Це ж безумство — самим лізти в пастку ! Мойсей подивився на нього сумно . — Датане , не журися , мій сину , бо тобі не бачити Ханаану , — сказав він . — І ще одне скажу тобі , бідний Датане . Коли ти будеш помирати , у тебе під ногами не буде ані п'яді землі . — Гей , люди , ви ж поклялися Ваалові ! — закричав Датан . — Невже ви вже забули вчорашнє рішення ? Беріть каміння ! Хай краще загине він один , ніж ми всі через нього ! — Хай загине ! — загуло навколо . Але сталося дивне : жодна рука не потягнулася по камінь . Датан швидко зрозумів , що люди не підуть на вбивство , і змінив свої слова : — Забирайся звідси негайно ! Ми не хочемо вночі бруднити руки твоєю кров'ю ! — Забирайся ще сьогодні ! — заревів натовп , і цей рев покотився долиною , як ураган .
Indietro Pagina 5 di 11 Pagina 5 di 11 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
