Salta il testo dell’articolo
ЧАСТИНА II . 1 . Еней , попливши синім морем , На Карфагену оглядавсь ; Боровсь з своїм сердега горем , Слізьми бідняжка обливавсь . Хоть од Дидони плив поспішно , Та плакав гірко , неутішно ; Почувшиж , що в огні спеклась , Сказав : „ нехай їй вічне царство , „ Мені же довголітнє панство „ І щоб друга вдова найшлась ! “ 2 . Як ось і море стало грати , Великі хвилі піднялись І вітри зачали бурхати , Аж човни на морі тряслись . Водою чорт - зна як крутило . Що трохи всіх не потопило , — Вертілись човни , мов дурні . Троянці з страху задріжали , І що робити , всі не знали , Стояли мовчки всі смутні . 3 . Один з троянської ватаги — По їх він звався Палінур , Цей більше мав других одваги , Сміленький був і балагур , — Що наперед цей схаменувся І до Нептуна окликнувся : „ А що ти робиш , пан Нептун ! „ Чи це і ти пустивсь в ледащо , „ Що хочеш нас звести ні на що ? „ Хиба півкопи і забув ? “ 4 . А далі після цеї мови Троянцям він так всім сказав : „ Бувайте , братця , ви здорові ! „ Оце Нептун замудрував . . . „ Куди тепер ми , братця , підем ? „ В Італію ми не доїдем , „ Бо море дуже щось шпує . „ Італія відсіль не близько , „ А морем в бурю їхать слизько : „ Човнів ніхто не підкує . 5 . „ От тут земелька єсть , хлопята , „ Відсіль вона невдалеку , „ Сицилія , земля багата , „ Вона мені щось по знаку . „ Дмухнім лиш , братця , ми до неї , „ Збувати горести своєї — „ Там добрий цар живе Ацест . „ Ми там , як дома , очуняєм „ І як у себе загуляєм , „ Всього у нього вдоволь єсть “ . 6 . Троянці разом принялися І стали веслами гребти , Як стрілки , човники неслися , Мов ззаду пхали їх чорти . Їх Сицилійці як уздріли , То з города , мов подуріли , До моря бігли всі стрічать . Тут між собою розпитались , Чоломкались і обнімались , — Пішли до короля гулять . 7 . Ацест Енею як би брату Велику ласку показав , І зараз попросивши в хату . Горілкою почастував . На закуску наклали сала , Лежала ковбаса чимала І хліба повне решето . Троянцям всім дали тетері І відпустили на кватері : Щоб йшли , куди потрапить хто . 8 . Тут зараз підняли бенькети , Замурмотали , як коти , І в кахлях понесли пашкети І кисілю їм до сити ; Гарячую , мяку бухинку , Зразову до ріжків печінку , Гречаних з часником пампух . Еней з дороги налигався І пінної так нахлестався — Трохи не виперсь з його дух . 9 . Еней хоть трохи був підпилий , Та з розумом не потерявсь ; Він син був богобоязливий , По смерти батька не цуравсь . В цей день його отець опрягся , Як чикилдихи обіжрався , — Анхиз з горілочки умер . Еней схотів обід справляти І тут старців нагодувати , Щоб біг душі свій рай одпер . 10 . Зібрав троянську всю громаду І сам пішов на двір до них Просить у їх собі пораду , — Сказав їм річ в словах таких : „ Панове , знаєте , Трояне „ І всі хрещенії миряне , „ Що мій отець бував Анхиз , „ Його сивуха запалила „ І живота укоротила , „ І він , як муха в зіму , зслиз . 11 . „ Зробити поминки я хочу , „ Поставити обід старцям — „ І завтраж — далі не одсрочу . „ Скажіте — як здається вам ? “ Цього Троянці і бажали І всі у голос закричали : „ Енею Боже поможи ! „ Коли же хочеш , панє , знати , „ І сами будем помагати , „ Бо ми тобі не вороги “ . 12 . І зараз миттю всі пустились Горілку , мясо купувать . Хліб , бублики , книші вродились . Пішли посуди побувать ; І коливо з куті зробили , Сити із меду наситили , Договорили і попа ; Хазяїнів своїх ззивали , Старців по улицях шукали . . . Пішла на дзвін дякам копа . 13 . На другий день раненько встали , Огонь на дворі розвели І мяса в казани наклали , Варили страву і пекли . Пять казанів стояло юшки , А в чотирьох були галушки ; Борщу трохи було не з шість ; Баранів тьма була варених , Курей , гусей , качок печених , До - сита щоб було всім їсть .
Indietro Pagina 7 di 65 Pagina 7 di 65 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
