Salta il testo dell’articolo
70 . Була на йому біла свита Із шаповальського сукна . Тясомкою кругом обшита , — Сім кіп стоялася вона ; На - бакир шапочка стреміла , Далеко дуже червоніла , В руках же довгий був батіг ; Їм грімко ляскав він із лиха , Скакали коні без оддиха , Ридван , мов вихор в полі , біг . 71 . Приїхала , загримотіла , Кобиляча мов голова ; К Нептуну в хату і влетіла Так , як із вирію сова . І не сказавши ні пів слова — Нехай , каже , твоя здорова Бува , Нептуне , голова — Як навіжена прискакала , Нептуна в губи цілувала , Говорячи такі слова : 72 . „ Коли , Нептун , мені ти дядько , „ А я племінниця тобі , „ Та тиж мені хрещений батько — „ Спасибі зароби собі : „ Моєму поможи Енею , „ Щоб він з ватагою своєю „ Щасливо їздив по воді ; „ Уже і так пополякали , „ На - силу баби одшептали , „ Попався в зуби був біді “ . 73 . Нептун , моргнувши , засміявся ; Венеру сісти попросив І після неї облизався , Сивухи чарочку налив ; І так її почастувавши , Чого просила , обіщавши . І зараз з нею попрощавсь . Повіяв вітр з руки Енею , Простивсь сердешненький з землею . Як стрілочка по морю мчавсь . 74 . Поромщик їх що - найглавніший З Енеєм їздив всякий раз , Йому слуга був найвірніший — По нашому він звавсь Тарас . Цей , сидя на кормі , хитався , По саме нільзя нахлестався Горілочки , коли прощавсь . Еней велів його приняти , Щоб не пустивсь на дно ниряти І в луччім місці би проспавсь . 75 . Но видно , що пану Тарасу , Написано так на роду . Щоб тільки до цього він часу Терпів на світі цім біду . Бо розхитавшись , бризнув в воду , Нирнув і , не спитавши броду , Наввиринки пішла душа . Еней хотів , щоб окошилась Біда і більш не продолжилась , Щоб не пропали всі з коша . ЧАСТИНА III . 1 . Еней - сподар , посумувавши , Насилу трохи вгамувавсь ; Поплакавши і поридавши , Сивушкою почастувавсь ; Но все таки його мутило І коло серденька крутило , Небіжчик часто щось вздихав : Він моря так уже боявся , Що на богів не полагався І батькові не довіряв . 2 . А вітри ззаду все трубили В потилицю його човнам , Що мчалися зо всеї сили По чорним пінявим водам . Гребці і весла положили Та сидя люлечки курили І кургикали пісеньок ! Козацьких , гарних , запорожських , А які знали , то московських Вигадували бриденьок . 3 . Про Сагайдачного співали , Либонь співали і про Січ , Як в пікінери набірали , Як мандрував козак всю ніч ; Полтавську славили Шведчину , І неня як свою дитину З двора провадила в поход ; Як під Бендерю воювали , Без галушок як помірали , Колись як був голодний год . 4 . Не так то діється все хутко , Як швидко кажуть нам казок ; Еней наш плив хоть дуже прудко , Та вжеж він плавав не деньок . Довгенько по морю щось шлялись , І л ' . аші о світі не знались , Не знав Троянець ні один — Куди , про що і як швендюють , Куди це так вони мандрують , Куди їх мчить Анхизів син .
Indietro Pagina 13 di 65 Pagina 13 di 65 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
