Salta il testo dell’articolo
ГАМАЛІЯ . Ой нема , нема ні вітру , ні хвилі Із нашої України ! Чи там раду радять , як на Турка стати , — Не чуємо на чужині . Ой повій , повій , вітре , через море Та з Великого Лугу , Суши наши слёзи , заглуши кайдани , Розвій нашу тугу ! Ой заграй , заграй , синесеньке море , Та під тими байдаками , Що пливуть козаки , тілько мріють шапки , Та на сей бік за нами . Ой Боже наш , Боже ! хоч і не за нами , Неси Ти їх з України ; Почуємо славу , козацькую славу , Почуємо , та й загинем ! “ От - так у Скутарі козаки співали ; Співали сердеги , а слёзи лились ; Лилися козацькі , тугу домовляли . Босфор аж затрясся , бо з - роду не чув Козацького плачу ; застогнав широкий І шкурою , сірий бугай , стрепенув , І хвилю , ревучи , далеко - далеко У синєє море на ребрах послав . І море ревнуло Босфорову мову , У Лиман погнало , а Лиман Дніпрові Тую журбу - мову на хвилі подав . Зареготався дід наш дужий , Аж піна з уса потекла . „ Чи спиш , чи чуєш , брате Луже ? Хортице сестро ? “ Загула Хортиця з Лугом : „ Чую , чую ! “ І Дніпр укрили байдаки , І заспівали козаки : „ У туркені , по тім боці , Хата на помості . Гай , гай ! море , грай ! Реви , скелі ламай ! Поїдемо в гості . У туркені у кишені Таляри - дукати . Не кишені трусить Їдем різать , палить Братів визволяти ! У туркені яничари І баша на лаві . Гой ги , вороги ! Ми не маєм ваги ! Наша воля й слава ! “ Пливуть собі співаючи ; Море вітер чує . Попереду Гамалія Байдаком керує . Гамалію , серце мліє : Сказилося море . Не злякає ! і сховались За хвилі — за гори . Дрімає в харемі — в раю Византія , І Скутарь дрімає ; БосФор кликотить , Неначе скажений ; то стогне , то виє : Ёму Византію хочеться збудить . „ Не буди , БосФоре : буде тобі горе ! Твої білі ребра піском занесу , У мул поховаю ! ( реве синє море ) Хиба ти не знаєш , яких я несу Гостей до султана ? “ Так море спиняло . ( Любило завзятих чубатих Славян ) Босфор схаменувся . Туркеня дрімала . Дрімав у харемі ледачий султан . Тілько у Скутарі , в склепу , не дрімають Козаки сердеги . Чого вони ждуть ? По - своёму Бога в кайданах благають , А хвилі на той бік ідуть та ревуть . „ О , милий Боже України ! Не дай пропасти на чужині , В неволі вольним козакам ! І сором тут , и сором там — Вставать з чужої домовини , На суд Твій праведний прийти , В залізах руки принести , І перед всіми у кайданах Стать козакові … “ — „ Ріж і бий ! Мордуй невіру бусурмана ! “ Кричять за муром . Хто такий ? Гамалію , серце мліє : Скутарь скаженіє ! „ Ріжте , бийте ! “ на фортеці Кричить Гамалія . Реве гарматами Скутара , Ревуть , лютують вороги ; Козацьтво преться без ваги — І покотились яничари . Гамалія по Скутарі — По пеклу гуляє , Сам хурдигу розбиває , Кайдани ламає . „ Вилітайте , сірі птахи , На базар до паю ! “ Стрепенулись соколята , Бо давно не чули Хрещеної тії мови . І ніч стрепенулась : Не бачила , стара мати , Козацької плати . Не лякайся , подивися На бенкет козачий . Темно всюди , як у буддень , А свято чи мале . Не злодії з Гамалієм Їдять мовчки сало Без шашлика . „ Засвітимо ! “ До самої хмари З щоглистими кораблями Палає Скутара . Византія пробуркалась , Витріщає очи , Переплива на помогу , Зубами скрегоче . Реве - лютує Византія , Руками берег достає ; Достала , зикнула , встає — І на ножах в крові німіє .
Indietro Pagina 1 di 36 Pagina 1 di 36 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
