Salta il testo dell’articolo
Гуси . Із панського двора гевальськеє хлоп'я Погнало улицей гусей на вигон пасти : Дарма , що біднеє , мов теє - ж гусеня , А раде , що й воно дождало власти : Здоровою лозиной Латало , як попав , отой швадрон гусиной . Велике діло — власть ! Вона не те хлоп'ят — Пишить людей . Чи мні - ж за це хлоп'я винити ? Дак гуси ті не так ізволили судити : Панка зустрівши на шляху , Йому жалілися на хлопцеву пиху : „ Де можна ізнайти гусей , як ми , бездольній ! Хлоп'я , геваленко , лозиной нас стягає , Ще й паші не дає повольній . Да нас , як поросят , куди схотів ганяє ; Не тямить йолоп цей , що наш шляхетський род Ведеться од гусей , що римський чтив народ . Що Капітолію спасли од Бренна І пам'ять їх на - вік в історії священна : В честь їх був установлен ход “ . — „ Я чув , а вас за що хотіте , щоб вважали ? “ — Спитав панок у цих — „ Да наші предки “ … — „ Чув , Як ще у школі був ; А ви самі якую пользу вта ́ ли ? “ — „ Да наші предки Рим “ … — „ Тю на дурних ! ' дже чув ; Да ви прославилися чим ? “ — „ Да ще нічим “ . — „ За віщо - ж поваження ? Воно й довліє їм ; хто бришка дідовським , То й хлюбиться чужим , А ви , небоги , ще лиш гідні на печення “ . Цю приказку ясніш ще - б можна столковать . Мовля Крилов , дак гуси зашиплять . Мудрець да старшина войськовий Колись за гетьманщи ́ ни В спасенной Україні Старшина добрий жив в своєй сем'ї Із долей ; мав всього — і статку і землі , Здоров'я й поваження . Раз на Різдво із поздравленням До його встряв мудрець ( як був Сковорода ) . Таких тепер дасть Біг , а далебі — шкода . Пан рад йому й завів з ним розговори . Як сам розумний , він того уподоба ̀ в , Учився од нього , чого ще не чував . Із навіженств людей з ним реготавсь до вмори Як кілько дней мудрець у пана погостив , Зобрався знову в путь і за спину надів Доріжній клунок . Старшина дав йому шухлядку в подарунок І каже , що в ней є алмаз . — „ Не треба мні , казав мудрець , я всім довольний . Я не кохаюся в тому , мов який князь ; Сам бачиш — я здоров , як птах у небі вольний . А з голоду в людей ніхто не пропадав . Коли людей і сам не руйнував “ . Пан старшина незчувсь од дивування , Й прохав у жарти в мудреця , Щоб він сховав його давання Для найдурнішого глупця . Мудрець узявши йде , і зграя навіжена Йому назустріч пре , що ступить тільки шаг . Не треба тут було лихтарні Діогена , Бо дурней аж кишить в селі і города ́ х ! Який - же з них дурніший — Не швидко розбере і самий розумніший ; Морока мудрецю з алмазом тим , Сам ледве не зробивсь дурним . „ Ось , дума , поплетусь в гетьманськую столицю . Там хутко збуду цю дурницю “ . Приходить . — Чує грук гармат , У накри довбиш б'є , а сурмачі труб'ять . Во всіх церквах дзвонять . Народ гукає п'яний . — „ Чого - т - се , друже ? — він у першого спитав . Народ мов іздурів ? “ — „ А це - ж гетьман обраний , Бачш , їде з булавой ! Що т'се рейментував , Того трохи не вбили , А били , кілько захотіли Да вже в Московщину на вік запропастили “ . — „ А глянь - же , йон - же глянь ! “ Мудрець зараз пізнав Свого добродія у новому гетьмані Й зіпа ́ є : „ Стій , здоров , ясневельможний пане ! Чи ти - ж мене пізнав ? Як бачу , ти вже й князь ! “ — „ Здоров , мій друже ! що , а де бак той алмаз ? “ Спитав його гетьман . — „ Я з ним тепер ні гадки . Ти нагадав було мені клопот , Нехай лиш трошки цей оступиться народ ; Ось той алмаз , — возьми , гетьман , свої вигадки ; Не можна од тебе дурнішого знайтить : Ти ха ́ липу собі надів , обріть “ .
Indietro Pagina 1 di 18 Pagina 1 di 18 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
