Salta il testo dell’articolo
I . Aequam memento rebus in arduis Servare mentem : non secus in bonis ; Ab insolenti temperatam Laetitia , morituri Delli , etc . Lib . II , od . 3 . Пархоме ! в щасті не брикай ! В нудьзі притьмом не лізь до неба . Людей питай — свій розум май ; Як не мудруй , а вмерти треба ! Чи каратаєш вік в журбі , Чи то за поставцем горілки В шинку нарізують тобі Цимбали , кобзи і сопілки ; Чи п'яний під тино ́ м хропеш , Чи до госпо ́ ди лізеш рачки І жінку макогоном б'єш , Чи сам товчешся навкулачки ; Ори і засівай лани , Коси широкі перелоги , І грошики за баштани Лупи , — та все одкинеш ноги . Покинеш все : стіжки й скирти , Всі ласощі : паслін , цибулю ; Загарба инший все , а ти Ззіси за гірку працю дулю … Чи соцьким батько твій в селі , Чи сам на панщині працює , А смерть зрівняє всіх в землі : Ні з ким скажена не жартує … „ Чи чіт , чи лишка ? “ загука ; Ти крикнеш : чіт ! … „ Ба брешеш , сину ! “ Озветься паплюга з кутка , Та й вцупить з печі в домовину … 4 XI 1827 р . До Пархома . II . Tu ne quaesieris , scire nefas , quem mihi quem tibi Finem Di dederint , Leuconoe ; nec Babylonios Tentaris numeros , etc . Lib I , Od 12 . Пархоме ! Не мудруй , ворожки не питай , Як довгий вік прокаратаєш : Що викувала вже зозуля , — поживай . А більше … шкода , що й бажаєш ! Хоч всіх ти упирів збери і знахорів , Хоч покумайся ти з відьма ́ ми : Ніхто не скаже нам , так як - би ти хотів , Що доля завтра зробить з нами . Чи доведеться ще на панщині робить ? Чи до снаги вже обробився ? Нащо , про що тобі над цим чуприну гріть ! Дурний , дурний ! а в школі вчився … Терпи ! за долею , куди попхне , хились , Як хилиться од вітру гілка . Чи будеш жить , чи вмреш , Пархоме , — не журись : Журись об тім , чи є горілка ! … Як є , так при на стіл ! частуй та й сам кругляй Чи нам , Пархоме , треба скілки ? Та вже - ж чи вкорочать свій вік , то вкорочай В шинку над бочкою горілки . От , ми базікаєм , а час , мов віл з гори Чухра , його не налигаєш . От скільки - б до цеї ми випили пори . Так ти - ж буцім не дочуваєш . Ну - ж ! цуп останню ти гривняку з капшука , Поки стара пере ганчірки ; Бо вже — як вернеться , то думка , бач , така , Що помремо ми без горілки 5 / XI 1827 р . До Любки . Нащо ти , Любочко , козацьке серце сушиш ? Чого , як кізонька маненька та в бору , Що , чи то ніжкою сухенький лист зворушить , Чи вітерець шепче , чи жовна де кору На липі де подовбе , чи ящірка зелона Зашелестить в кущі , — вона мов тороплена , Дрожить , жахається , за матір'ю втіка ; Чого - ж , як та , і ти жахливая така ? Як зуздриш , то й дрожиш ! себе й мене лякаєш ! Чи я до тебе , — ти як від мари втікаєш ! Та я - ж не вовкулак та й не медвідь - бортняк З Литви : вподобав я не з тим твою уроду , Щоб долею вертіть твоєю сяк і так І славу накликать на тебе і невзгоду ! Ой час - би дівчині дівоцьку думку мать : Не вік - же ягоді на гілці червоніти , Не вік при матері і дівці дівувать … Ой час теляточко від матки одлучити … 16 / III 1856 Маруся .
Indietro Pagina 6 di 18 Pagina 6 di 18 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
