Salta il testo dell’articolo
Не доўго ждали , тупот - ся змагаў , дерли конѣ аж земля стогнала ! „ кра - кра - кра ! “ . . . „ хлопцѣ в лад ! “ загомотѣў верховодник . — — Зазвонили топірцѣ та мечи , искри - ся посипали мовь з димнѣ , стерли - ся двѣ хмарѣ бючи моўнями по чорних воздухах , а Медведюк буй - туром верг - ся на супротивника , вибиў меч зо жменѣ , завинуў ясним топірцем , тай вигнаў вражу душу лукаву негідника щелиною в головѣ ; приймиў з опалих поганих рук зорю на розсвѣтѣ , Оленочку гарную . Челядь граблива поборена , одна порубана друга повязана . — „ Семеньку , прийми твою відданницю . Прискочиў Семенько в пояс склониў - ся , стис — го за колѣна , хотѣў промовити , подяковати , — лишь не ўдаў за про радість . — Приспѣў и дружба з молодими ледѣнями свойого села , гонячи возьмителя , але дѣло ўже довершеноє зустрѣли . Уже Медведюк хотяй непрошений дружба скупиў княгиню мечем ; а они ся вельми жальковали , що не лишено було ѣм нагрѣти грабителеви чуприни , стискали персти в твердий кулак , тай затинали зубами . — „ Ўже ми єму карку на нагнули аж на землю поклоном упаў , и вѣдаў не зведе - ся , аж мабуть на Осафатовой долинѣ ; бачь , окаянник з весѣля голоден вертає та сиру землю ѣсть “ озваў - ся верховодник сильний , и потрутиў го ногою . — А Семенько ся нетямиў з радости , пригортаў свою надѣю к собѣ , а она єго бѣлими обнимала руками , та румяноє цѣловала личко , аж ся ватажко мимохітне засмѣяў наголос . — Обоє приступили к ньому , и просили го : „ Хотяй на годинку на крупничок , та на солодкій медок , та може де роздобудем якого талярця . — „ А музика ! тамто музика ! “ перебиў дружба , „ добре тот казаў , що му лихо в пальцьох сидит , так дрібненько мне козачка . — „ Майте - ся гаразд ! менѣ там не бути “ промовиў Медведюк тай відвернуў - ся . — „ У вас перше пют , а потом танцюют , в нас навідвороть , перше танцюют а потому пют ; а могоричь , в тім нашого Ванька голова , буде мѣд горѣўка , червѣнцѣ та талярцѣ , тай гарні пѣсоньки „ була бесѣда вуса мого Бойчука . — „ Хлотцѣ наконѣ , та до наших ! “ кликнуў ватажко — тай счезли . — Руслан Шашкєвичь . Переводи . а . Пѣснѣ народні Сербскіѣ . Дѣвчина а риба . Дѣвчина край моря сидѣла , Сама до себе так говорила : „ Ой ! милий ти мій Боже ! Чи є що ширше над море ? Чи є що доўше над поле ? Чи є що швидче над коня ? Чи є що над мед солодше , Чи є що над брата дорожче ? Риба д ней з води говорила : „ Дѣвчино ! мало ти знаєшь ! Ширшоє небо над море , Доўшоє море над поле , Швидші суть над коня очи Від меда солодший цўкорь , Над брата дорожчий милий ! — Р . Ш . Дѣвчина до рожи . Ах ! моя водо студенная ! И моя роже румяная ! Чого - сь ти так рано процвила ? Не маю , комуб тя вчяхнути . Вчяхнулабим тя неньцѣ , Та неньки не маю ; Вчяхнулабим тя сестрицѣ , Сестра ся віддала ; Вчяхнулабим тя братови Братчик у війско пійшоў ; Вчяхнулабим тя милому , Та миленькій далеко За трома горами зеленими За трома водами студеними . — Р . Ш . Пуста дѣвчина . Дѣвчинонька водоў бродит , Ноги ся бѣлѣют ; За неў ходит молод хлопець Смѣє - ся , регоче : Броди , броди дѣвчинонько , Бодай мойоў була ! Коб а знала и вѣдала , Що я твоя буду ; Молоком - бим ся вмивала Щоби бѣла була — Рожею - бим ся втерала , Щоб румяна була ; Шоўком - бим ся вперезала Щоби тонка була . —
Indietro Pagina 26 di 33 Pagina 26 di 33 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
