Salta il testo dell’articolo
17 . Уже Ѣвасенькови в намастиреньку звонят , Ой уже и на нас сусѣди говорят . Встала поповичка в печи затопила , Свого синонька Андруся не будила . — Прийшла поповичка Андруся будити , Не могла через кровцю переступити . Скоро поповичка на ту кров ступила , Зараз она и на порозѣ умлѣла . — Ой , взяли слуги за попоньком кликати : Ой , иди попоньку поповичку підняти ! — Не йшоў попонько поповичку підняти , Но сѣў на коника Теклѣ здоганяти . Догонили Теклю на тисовім мостѣ : Вертай , вертай Текльо до свекрохи в гостѣ ! Переплила Текля як бѣлоє гуся ; — Десь подѣла Текльо попового Андруся ? Перевели Теклю без Пожарскє поле , — Теклина матенька йдучи у млѣває , Теклині слѣдоньки кровця заливає . А Теклин батенько у намастирь входит , Пана Забійського на таляри просут : Рач пане Забійській сто талярів взяти , Тилько ми не руч Теклѣ головки стяти . — Я не рачу сто Талярів взяти , Я не ручу Теклѣ головки стяти , Тилько ручу Теклю живцем закопати . Привели Теклю над Андрусеву ямку : Я Андруся не любила з Андрусем не ляжу . Привели Теклю над Ѣвасеву ямку : Я Ѣвася полюбила , и з Ѣвасем ляжу . 18 . Ой , вилетѣў сокіл та з лѣса на поле , Ой , сѣў собѣ сокіл на високій горѣ , А з гори політѣў на високу сосну , Вѣтер повѣває , сосна ся хиляє : Не хиляй - ся сосно бо - й так менѣ тоскно ! Ой вдарила стрѣлка з високого неба , Кого - ж она ўбила ? — Вдовиного сина ! — Не - ма кому дати до матеньки знати , Щоби прийшла мати сина поховати . — Ой , надлетѣли три зазуленьки , Всѣ три просивеньки , та всѣ три смутненькі . Ой одна упала по конець головки — А друга упала по конець ніжочок — А трета упала по конець серденька — По конець головки – то мати старенька , По конець ніжочок — сестричка рідненька , По конець серденька – то єго миленька . Де матенька плаче , кровавая рѣчка , Де плаче сестричка , слѣзная кирничка , Де плаче миленька , сухая стеженька . Бо матенька плаче , від року до року , А сестричка плаче , лиш си нагадає А миленька плаче , иншу гадку має , Иншу гадку має , о иншім гадає , — 19 . Насунула хмара с Підгіря , Надлетѣў сокіл с Поділя , Козак ся питаў сокола : Чи не буваў ти в далекім краю ? Чи не чуваў ти о якій новинѣ ? Чи не тужит дѣвчина по менѣ ? — Ой тужит , тужит , на ліжку лежит , Правоў ся ручкоў за серце держит . — Прилетѣў сокіл , та - й промовляє : Радуй - ся дѣвчино , гість до тебе йде ! А дѣвчина ся урадовала , Своѣй челядоньцѣ свѣтелце дала : Свѣти челядонько як в день так в ночи , Най я ся надивлю милому в очи , Ой , чи не змарнѣў з Уманя вдучи … Ой , змарнѣў - єм , змарнѣў , дѣвчино змарнѣў , То все через тебе щом тя невидѣў ! — 20 . Ой дуброво , дубровонько ! Та доброго пана маєшь , Що ся в однім року Трома барви приодѣваєшь ; — Одна барва зелененька , Всему свѣту миленька . Друга барва жоўтенька , Всему свѣту сумненька . Третя барва бѣленька , Всему свѣту студененька . Лелѣяльна пѣсонька . Ой , ходит Сон Коло вікон , А Дрѣмота Коло плота ; Питає - ся Сон Дрѣмоти : Де будемо Ночувати ? — Де хатонька Тепленькая , Де дитинонька Маленькая . — II . Обрядові пѣснѣ . А . Колядки . ( Від Калушѣ зібраў Д . Вагилевичь . )
Indietro Pagina 13 di 33 Pagina 13 di 33 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
