Saltar el texto del artículo
Пересопницьке Євангеліє створено в 1556 - 1561 роках . Енциклопедія « Українська мова » називає його визначною рукописною пам'яткою староукраїнської мови та мистецтва й одним із перших українських перекладів четвероєвангелія . Над рукописом працювали Григорій , згодом архімандрит Пересопницького монастиря , і Михайло Василієвич із Сянока , син сяноцького протопопа . Його ім'я джерела передають по - різному : в енциклопедичній статті він Михайло Василевич . Національна бібліотека України імені В . І . Вернадського уточнює хронологію . Роботу розпочали в Дворецькому монастирі , де спершу , у 1556 - 1557 роках , написали Євангеліє від Матвія , а потім почали Євангеліє від Марка . Євангелія від Луки та Івана написано вже в Пересопницькому монастирі 1561 року , і там 29 серпня 1561 року завершили роботу над євангельськими текстами . Бібліотека пов'язує задум із волинськими меценатами , зокрема з княгинею Анастасією Юріївною Жеславською . Кодекс написано на пергамені , він налічує 482 аркуші , а мініатюри євангелістів виконано в класичному стилі . Енциклопедія додає , що рукопис багато орнаментований : у ньому є різнокольорові із золотом мініатюри , заставки , ініціали й кінцівки . За даними бібліотеки , 1701 року до оздоблення оправи долучився гетьман Іван Мазепа . Бібліотека характеризує пам'ятку як переклад євангелія так званою простою мовою , досить близькою до народної . Енциклопедія зазначає , що пам'ятка містить унікальний матеріал для вивчення історії української мови на всіх її рівнях і що в ній чітко проступають риси живої народної мови . На фонетичному рівні енциклопедія відзначає , зокрема , перехід о , е в і в новозакритому складі . Вона ж відзначає , що на морфологічному рівні пам'ятка засвідчує велику кількість варіантів завдяки закінченням , властивим живомовній практиці , а синтаксична будова тексту виразно українська . Найпромовистіші свідчення дають глоси . Через них до тексту переважно ввели народнорозмовну лексику : глоси , як правило , ставили поряд зі словами оригіналу , обрамлювали « прямокутниками » й виписували « дробним » письмом . Здебільшого вони пояснюють старослов'янські слова : біля « чресла » стоїть « бедра » , біля « бдѣти » стоїть « не спати » . Трапляються й українські глоси до українських же слів : до « стрѣху » додано « дах » , до « через збожя » додано « через пашню » . За енциклопедією , такі пари свідчать про пошуки наддіалектного слова й вироблення загальноукраїнської лексичної норми . Бібліотека називає Григорія автором українського перекладу й керівником роботи , а Михайла Василієвича переписувачем , який брав участь і в перекладі . На думку бібліотеки , в Пересопницькому монастирі до писання долучився ще один невідомий писець ; разом зі згаданими переписувачами він дописав Євангеліє від Марка і написав післямову та Місяцеслов . За енциклопедією , рукопис написано пізнім уставом чорним чорнилом і цинобром . До наукового обігу пам'ятку ввів О . Бодянський . За енциклопедією та бібліотекою , рукопис зберігається в Національній бібліотеці України імені В . І . Вернадського в Києві , в Інституті рукопису . Як зазначають і бібліотека , і енциклопедія , з утворенням незалежної України стало традицією під час присяги Президента класти Пересопницьке Євангеліє поряд із Конституцією України та Актом проголошення незалежності України . Яка з наведених глос здається вам найзрозумілішою без пояснення ? Чи знаєте ви слово , яке у вашій місцевості вживають поряд із загальновживаним відповідником ?
Sigue leyendo con traducción Crea una cuenta gratis: 7 días de Pro y después 20 traducciones de palabras al día o un plan de pago.
