Passer le texte de l’article Touchez un mot pour voir sa traduction
VII . Чиж та Голуб Весна . У садку все цвіте . Тепло і гарно . У садку живе маленький Чиж . Він молодий і веселий . Він уміє гарно співати . Цілий день він скаче з гілки на гілку . — Як добре жити ! — співає Чиж . — Яке гарне сонце ! Яка гарна весна ! Він скаче по землі і шукає зерно . Він не дивиться , куди скаче . А в садку стоїть пастка . Її поставив хлопець , бо він хоче мати пташку . Чиж бачить зерно в пастці . Він скаче туди . І раптом пастка зачиняється . Чиж у клітці ! Бідний Чиж б’ється . Він рветься . Він хоче вийти , але не може . На даху сидить Голуб . Він великий і сірий . Він уже не молодий і думає , що знає все на світі . Він бачить Чижа . Голуб сміється . — Ага , попався ! — каже Голуб . — Ну що ? От тобі й маєш ! Дурна в тебе голова ! Чиж мовчить . Йому сумно . Потім він тихо каже : — Голубе , не смійся . Сьогодні біда в мене . А завтра хто знає ? — У мене ? Біда ? Ніколи ! — каже Голуб . — Я старий і мудрий . Мене не зловить жоден хлопець . Я бачу всі пастки . — Мене б так ніхто не обдурив , — каже Голуб далі . — Я розумний . Я все бачу . Я не такий , як ти . Я ж не Чиж ! Голуб гордо ходить по даху . Потім він летить униз , бо він теж хоче зерна . На землі лежить зерно . Голуб ходить і їсть . Він дивиться тільки на зерно . А там стоїть сільце . Це мотузка з петлею . Її також поставив хлопець . Голуб іде просто в сільце . Мотузка тягне його за ногу . Голуб б’ється . Він махає крилами , але не може полетіти . Тепер Голуб теж сидить і не може втекти . Тепер він уже не сміється . Чиж дивиться на нього з клітки . Він нічого не каже . Ось чому не треба надто вірити в себе . І не треба сміятися з чужої біди . Мораль : не смійся з чужої біди , бо й до тебе може прийти біда . VIII . Зозуля й Півень Весна . Ранок . Сонце тільки встає . У дворі Півень уже співає своє « кукуріку » . А в садку на калині кує Зозуля : « Ку - ку ! Ку - ку ! » Потім Півень іде під калину . Він хоче поговорити з Зозулею . — Ой , Півнику , як ти гарно співаєш ! — каже Зозуля . — Так весело ! Так голосно ! — А ти , Зозуленько , моя зірочко , — каже Півень , — ти співаєш ще краще ! Так гарно і так сумно . Я часом навіть плачу . — Правда ? — питає Зозуля . — Правда ! — каже Півень . — Коли ти починаєш співати , я не хочу навіть їсти . Я не дивлюся на зерно . Я швидко біжу в садок і слухаю тебе . — Ой , Півнику , а я б тебе слухала весь вік , — каже Зозуля . — Аби ти тільки співав . — А ти , моя голубко , моя красуне , — каже Півень , — поки ти співаєш на калині , мені весело . Я забуваю про своє погане життя . А коли ти мовчиш або летиш кудись , мені сумно , як у чужому краї . Тоді я не їм і не п’ю . Я тільки чекаю свою Зозуленьку . Зозуля слухає і радіє . — Ти така маленька , — каже Півень . — А який у тебе голос ! Такий тонкий , такий милий ! Куди там соловейку ! — Дякую , братику , за добре слово , — каже Зозуля . — Як тебе за це не любити ? Ти теж співаєш , як жар - птиця . Це правда . Усі це скажуть . Звідкись прилітає Горобець . Він сідає на тин . Він трохи слухає їх . Потім каже : — Годі вам брехати ! Ви хвалите одне одного , а за що ? І Горобець летить далі . Його вже немає . Зозуля і Півень мовчать . Їм трохи соромно . Але тільки трохи . Скоро вони знову починають хвалити одне одного . А за що ж Зозуля хвалить Півня ? Це дуже просто . Бо Півень хвалить її . Він знає , що їй сказати . Він уміє говорити те , що вона хоче чути . Люди кажуть так : рука руку миє . Мораль : хто хвалить тебе без причини , той теж чекає похвали .
Précédent Page 5 sur 7 Page 5 sur 7 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.