Passer le texte de l’article
I . Кирпатий Мефістофель У відчинене вікно пахне мокрою корою і весняним снігом . Сніг ще лежить на вулицях і тихо тане під ногами . Чути , як у Софійському соборі дзвонять до вечірньої служби . Я уявляю , як там тепер тріщать свічки і співає дяк . Весна в Києві неспокійна й дурна , і вечорами можна тільки грати в карти . Тут принаймні все ясно . За одну ніч гри ти дізнаєшся про своїх партнерів більше , ніж за рік дружби . Ми граємо вже цілу добу , і дим від цигарок висить над столом , як туман над річкою . Карачапов мовчить , дивиться в карти і чекає , коли хтось упаде . Тоді він забере в нього все до останньої копійки . Мій приятель Дмитро Сосницький програє і нервово чеше жовту гриву обома руками . Коли йому щастить , він може кинутися у воду й рятувати чужу людину . А коли не щастить , він може підставити ногу другові й сміятися з його біди . А мені найбільше подобається завести людину на саму гору , а потім штовхнути її вниз . Найкраща мить настає тоді , коли в очах , повних надії , раптом спалахує жах . Але ще приємніше , коли людина зовсім не помічає моєї руки , усміхається й думає , що йде сама . Отут і є справжня влада , за яку можна багато дати . — Ну що , Дмитре , може , зіграємо разом проти банку ? — питаю я так , ніби мені все одно . — Ні , дякую , — відповідає він і ставить маленьку ставку . Тепер він хоче грати тільки з розумом . Я ще трохи сміюся з нього . Раптом він підскакує на стільці , як молодий кінь , якого вдарили батогом . Він кричить , що йде на весь банк , і питає , скільки там грошей . Тоді я задумливо кажу , що момент , мабуть , поганий і краще почекати . Дмитро називає мене боягузом і заявляє , що йде сам . Він іде сам ! І через хвилину програє все , що мав . Біля столу із закусками весь цей час сидить Нечипоренко . Він тихо бере виделкою то гриб , то шматок ковбаси . Видно , що він дуже голодний , але соромиться цього . На ньому старий піджак , вишита сорочка замість краватки і руді чоботи , які тепер носять хіба що попи . Серед нас , гарно поголених і добре вбраних , він схожий на сільського писаря , який чекає наказу від пана . А колись він виступав на мітингах , і робітники вчили напам’ять листівки , які писала ця рука . Ми з ним були товаришами в одній таємній партії , і тоді мене називали « товариш Антон » . Тепер Нечипоренко щойно повернувся із Сибіру , де був на засланні . Удома в нього дружина й малі діти . Він уже два тижні шукає роботу і не може знайти , тому я обіцяв йому допомогти . У передпокої я одягаю шубу й дивлюся в дзеркало , де поруч зі мною стоїть Нечипоренко . Я вищий за нього на цілу голову . Він низенький і круглий , а я довгий і чорний , з гострою борідкою й густими бровами . Ніс у мене широкий і пласкуватий на кінці , як у качки . За обличчя і фігуру мене звуть Мефістофелем . А за цей ніс люди додали ще одне слово , і вийшов Кирпатий Мефістофель . На бульварі пахне весною , а над тополями висить лисий місяць і розгублено всміхається . Ми сідаємо на лавку . Я відразу кажу , що роботу знайти можна . Тільки нехай він дасть слово , що наша розмова залишиться між нами . Він , звичайно , дає слово , і тоді я пояснюю , у чому справа .
Précédent Page 1 sur 14 Page 1 sur 14 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
