Passer le texte de l’article Touchez un mot pour voir sa traduction
Він каже , що я думаю , ніби всі люди такі , як я . Він каже , що навіть за триста тисяч відповів би мені так само , і називає мене негідником . А потім кричить , щоб я кликав свого лакея і наказав викинути його за двері . Я мовчу , бо розумію , що йому треба вилаяти мене . Він відмовився від грошей , а вдома голодні діти , тому тепер він мусить хоча б накричати на мене . Раптом він простягає до мене обидві руки і питає з таким болем , що я здригаюся : — Невже це ви , товаришу Антоне ? Ви ж були найчеснішим із нас ! Я думав , що товариші втомилися , забули , але я не думав , що вони стали такими байдужими ! А я дивлюся на його брудну борідку і думаю зі злістю : « Одягни тебе гарно , дай тобі тридцять тисяч . Подивимося , що тоді буде з твоєю чесністю » . Нечипоренко дістає з кишені папірець , розгортає його і кладе на стіл десять рублів . Колись він позичив їх у мене . Він гордо каже , що це його борг , і питає , чи не хочу я ще й відсотків . Потім він повертається і виходить , не попрощавшись . Мабуть , він продав щось останнє , щоб принести мені ці гроші . V . Жінка в чорному Щодня , коли я виходжу із суду , я бачу на розі бульвару жінку в чорному . Вона завжди гуляє сама з маленьким хлопчиком , і я не раз думав , чому ця жінка така самотня . Сьогодні вони сваряться : хлопчик виривається , тупає ногами і кричить на матір погане слово . Потім він біжить просто на дорогу , а з - за рогу саме виїжджає трамвай . Я не розумію , як мені вдається так швидко добігти , але я вихоплюю хлопчика майже з - під коліс . Він зовсім не плаче , а мовчки дивиться на мене круглими чорними очима . Так я знайомлюся з Клавдією Петрівною та її сином Костею . Вона дуже соромливо запрошує мене на чай . Клавдія Петрівна живе в одній великій кімнаті , де багато ганчірочок і стоїть руда канапа . На стіні висить гітара з червоною стрічкою . Вона весь час говорить , сміється і бігає до чайника , ніби ми давні знайомі , які довго не бачилися . З чоловіком вона не живе вже три роки . Чоловік присилає їм із сином сто рублів на місяць . Вона мріяла стати актрисою , потім лікаркою , потім співачкою , але з малою дитиною нічого не вийшло . Клавдія Петрівна некрасива , бо в неї маленькі очі за пенсне і широкі губи . Але волосся в неї дуже гарне , а сміх щирий і зовсім дитячий . Мені чомусь шкода і її , і цього хлопчика , тому я обіцяю колись зайти ввечері . Наступного дня я йду до Варвари , а вона в цей час сидить перед дзеркалом і фарбує нігті . Вона подає мені тільки мізинець , бо інші пальці вже пофарбовані , і майже не слухає мене . Коли я закінчую , вона спокійно каже , що нічого з цього не буде . Вона принципово проти розлучення , і сина Панасові Павловичу теж не віддасть , бо людей розлучає тільки смерть . Увечері я розповідаю все Панасові Павловичу й Шурі , які п’ють чай у її маленькій кімнаті . Шура гарна , але дуже строга дівчина , і вона слухає мене уважно , як глуха . Тоді я спокійно кажу , що найпростіше буде вкрасти Діму . Коли він гулятиме з нянькою , його треба посадити на візника , і все . Вони обоє дуже лякаються , і мені приємно бачити цей страх . Хіба не приємно штовхнути когось до страшного ?
Précédent Page 5 sur 14 Page 5 sur 14 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.