Passer le texte de l’article
Шура тихо каже , що цього робити не треба , бо дитині буде ще гірше . Вона каже , що Панас Павлович мусить або домовитися з дружиною про розлучення , або повернутися до неї . Потім вона лягає на кушетку обличчям до стіни . Я розумію , що тепер вона ніколи не змінить свого рішення . А я тим часом усе частіше ходжу до Клавдії Петрівни . Вона завжди зустрічає мене радісно й трохи сором’язливо , і завжди вона в чорному , ніби в жалобі . Коли Костя засинає за ширмою , вона тихо співає під гітару , а я сиджу на рудій канапі . Мені тепло й затишно в цій кімнаті . Я йду від неї пізно вночі , повний жалю до цієї дивної самотньої жінки . VI . Сосницький Майже щодня після суду я стою за три будинки від Андрійкової гімназії й чекаю , коли закінчаться уроки . Я бачу в натовпі його гостре підборіддя , червоні вуха і завеликий кашкет . Потім я тихо йду за ним аж до самого дому і чекаю , поки він зникне за дверима . І щодня я обіцяю собі , що це останній раз . Я зневажаю себе за це . Я нікчемний , кирпатий Мефістофель , який ні в чому не може дійти до кінця . Навіть у злі я втомлююся і зупиняюся на півдорозі . Я хочу зробити добро , але скоро мені стає нудно , і з цього добра виходить зло . А вигляд у мене сильної і насмішкуватої людини , і всі вважають мене справжнім Мефістофелем . Одного дня до мене приходить Сосницький . Він , як завжди , сильно плескає мене по плечу , але очі в нього дуже уважні . Потім він раптом серйозно каже : — Не любить мене Соня , от що , і ми розходимося . Я пропоную так : я беру Андрійка , бо йому вже вісім років . А вона бере Василька , бо йому тільки два роки . Але вона не погоджується , бо знає , що без Андрійка я не можу жити ! Я довго мовчу , а думки в моїй голові скачуть , як налякані кози , що шукають вихід із загону . І раптом , ніби за чужим наказом , я кажу , що в мене тепер роман із однією дамою . І роман серйозний . Я кажу , що влітку ми з нею їдемо в Крим . Дмитро не може сховати свого здивування й скоро йде . Тоді я розумію його план : він хотів віддати мені Соню з Васильком , а собі залишити Андрійка . Але я віддам йому всіх , і на цьому все закінчиться . Того ж вечора я йду до Клавдії Петрівни й дуже ніжний з нею та з Костею . Коли Костя засинає за ширмою , ми сідаємо на руду канапу , і я хочу піти , але не йду . Тієї ночі вона стає моєю . Удома я лежу й дивлюся в темну стелю , і мені гидко від себе . Гидко не тому , що я спокусив жінку , бо вона сама цього хотіла . А тому , що я роблю те , чого не хочу , і якісь сили керують мною замість моєї волі . Через кілька днів Клавдія сама , червоніючи від сорому , просить мене не турбуватися про дітей . Вона обіцяє , що дітей у нас не буде , і я з полегшенням погоджуюся .
Précédent Page 6 sur 14 Page 6 sur 14 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
