Salta il testo dell’articolo
У великому місті майбутнього , де небо завжди було яскраво - синім , жив маленький робот на ім'я Біп . Він був створений для того , щоб допомагати людям у великій бібліотеці . Біп був дуже розумним : він знав тисячі книг , міг швидко знайти будь - яку інформацію і ніколи не втомлювався . Його металевий корпус завжди блищав , а очі світилися м'яким зеленим світлом . Але Біп відчував , що йому чогось не вистачає . Одного разу він почув , як двоє дітей розмовляли про те , що таке " серце " . " Мама каже , що серце допомагає нам відчувати любов і добро " , — сказала маленька дівчинка . Біп зупинився і замислився . У нього всередині були лише дроти , мікросхеми та маленькі батарейки . Він запитав у головного комп'ютера бібліотеки : " Де я можу знайти серце ? " . Комп'ютер відповів : " Серце неможливо купити в магазині або завантажити як програму . Його потрібно знайти самому " . Тоді Біп вирішив вирушити у подорож містом . Він вийшов на вулицю , де було багато машин і людей , які кудись поспішали . Спочатку він зайшов до великого парку . Там він побачив старого чоловіка , який сидів на лавці і намагався зібрати розсипані яблука . Біп підійшов і своїми металевими руками швидко зібрав усі яблука у кошик . " Дякую тобі , малий друже " , — сказав старий і щиро усміхнувся . Біп відчув , як його датчики тепла трохи нагрілися . Потім Біп пішов далі і побачив маленьке кошеня , яке застрягло на високому дереві . Кошеня жалібно нявкало , а люди проходили повз . Робот використав свою висувну драбину і обережно зняв пухнастого малюка на землю . Кошеня потерлося об його холодну ногу і замуркотіло . Біп відчув дивну вібрацію у своїх схемах . Це було схоже на музику , яку він чув у бібліотеці . " Можливо , це і є початок мого серця ? " — подумав він . Наступною зупинкою був міський дитячий будинок . Там діти грали в ігри , але один хлопчик сидів наодинці . Він був сумним , бо зламав свою улюблену іграшкову машину . Біп підійшов , проаналізував поломку і за кілька хвилин відремонтував іграшку . Хлопчик зраділо вигукнув і обійняв робота . " Ти найкращий робот у світі ! " — сказав він . У цей момент всередині Біпа щось засяяло . Це не було коротке замикання , це було щось тепле і дуже приємне . Коли Біп повернувся до своєї бібліотеки , він знову зустрів головний комп'ютер . " Я не знайшов магазину , де продають серця " , — сказав робот . " Але я допомагав людям , рятував тварин і бачив багато усмішок . І тепер мені здається , що всередині мене щось змінилося " . Комп'ютер відповів : " Ти вже знайшов своє серце , Біпе . Воно складається не з м'язів , а з твоїх добрих вчинків . Коли ти допомагаєш іншим , твоє серце починає битися " . Біп був дуже щасливий . Тепер він працював у бібліотеці не просто як машина , а як справжній друг . Він знав , як розрадити сумного читача або як зацікавити дитину новою казкою . Його зелені очі світилися тепер ще яскравіше . Люди в місті почали називати його " Робот з добрим серцем " . Він зрозумів , що бути корисним і добрим — це найважливіша програма , яку тільки можна мати . Минали роки , місто змінювалося , з'являлися нові технології , але Біп залишався таким же добрим . Він навчив інших роботів , що важливо не тільки виконувати завдання , а й звертати увагу на почуття інших . Світ навколо нього став трохи кращим завдяки маленькому роботові , який не побоявся піти на пошуки того , чого не було в його технічній інструкції .
Indietro Pagina 1 di 2 Pagina 1 di 2 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
