Salta il testo dell’articolo
— Пасися , пасися , бичку , на травиці , поки я пряду ! Баба пряде , пряде і засинає . А з темного лісу біжить ведмідь . Він бачить бичка і питає : — Хто ти такий ? Скажи мені ! — Я бичок - третячок . Я з соломи зроблений , смолою засмолений . — Ти засмолений ? — каже ведмідь . — Тоді дай мені смоли . У мене бік подертий . Я його залатаю . Бичок мовчить . А ведмідь хапає його за бік зубами . Він хоче взяти смолу . Але зуби в смолі застрягають ! Ведмідь тягне , тягне і не може вирватися . Він тягне бичка в ліс . Бичок легкий , бо він із соломи . Баба прокидається . Бичка нема ! — Ой , біда ! — каже баба . — Де мій бичок ? Мабуть , він пішов додому . Баба бере прядку і йде додому . Аж бачить , що ведмідь тягне бичка . Вона біжить до діда . — Діду , діду ! Наш бичок ведмедя привів ! Дід вибігає . Він відриває ведмедя від бичка . Потім кидає ведмедя в погріб і закриває . Наступного дня баба знову жене бичка пасти . Вона знову сідає на горбі і пряде : — Пасися , пасися , бичку , на травиці , поки я пряду ! Баба пряде , пряде і знову засинає . А з лісу біжить сірий вовк . — Хто ти такий ? Скажи мені ! — Я бичок - третячок . Я з соломи зроблений , смолою засмолений . — Дай мені смоли , — каже вовк . — Мене собаки покусали . У мене бік болить . — Бери . Вовк хапає бичка за бік . І його зуби теж застрягають у смолі ! Він тягне , тягне , а вирватися не може . Баба прокидається . Бичка знову нема . Вона бачить , що вовк тягне бичка . Вона біжить до діда . І дід кидає вовка теж у погріб . VI . Дід і звірі На третій день баба знову жене бичка пасти . Вона сідає на горбі і засинає . Біжить лисичка . — Хто ти такий ? — питає вона бичка . — Я бичок - третячок . Я з соломи зроблений , смолою засмолений . — Дай мені смоли , голубчику . Мене собаки ледь не з’їли . У мене бік болить . — Бери . І лисичка теж застрягає зубами в смолі . Баба кличе діда . Дід кидає в погріб і лисичку . А потім так само приходить зайчик - побігайчик . І зайчик теж застрягає . Дід кидає в погріб і зайчика . Тепер у погребі багато звірів . Там ведмідь , вовк , лисичка і зайчик . У погребі темно і холодно . Звірі сидять тихо і бояться . — Що з нами буде ? — питає зайчик . — Не знаю , — каже вовк . — Нічого доброго . Увечері дід сідає біля погреба . Він бере ніж і гострить його . Ведмідь чує це і питає : — Діду , навіщо ти гостриш ніж ? — Хочу зняти з тебе шкуру . Зроблю собі теплий кожух . — Ой , діду , не треба ! Пусти мене на волю . Я тобі багато меду принесу . — Дивись же , не обмани ! Дід відкриває погріб і випускає ведмедя . Потім знову сідає і гострить ніж . — Діду , пусти і мене ! — просить вовк . — Я тобі цілу отару овечок прижену . — Дивись же , не обмани ! І дід випускає вовка . Тут лисичка показує мордочку і теж просить : — Ой , пусти мене , дідусю ! Я тобі гусей і курей принесу . — Дивись же , не обмани ! І дід випускає лисичку . Лишається тільки зайчик . Він сидить і тремтить . — Пусти мене , дідусю , — просить зайчик . — Я тобі стрічок , сережок і намиста принесу . Дід випускає і зайчика . Дід і баба лягають спати . А рано - вранці хтось шкребе у двері : дер - дер !
Indietro Pagina 5 di 7 Pagina 5 di 7 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
