Salta il testo dell’articolo
IV . Мотовило Восени Мотря народила сина , і маленька дитина трохи помирила свекруху з невісткою . Свекруха колисала онука й знову заговорила солодким голосом , але мир тривав недовго . Якось вона дістала зі скрині два сувої полотна . Товсте полотно вона покраяла на сорочки всім , а з тонкого відрізала тільки собі . — А мені , мамо , хоч на одну тонку сорочку ? Я ж це полотно пряла , може , більше за вас , — спитала Мотря . — Мене товста сорочка ріже , а ти ще молода , та й мене пани кличуть у покої , а тебе ні . Мотря відвернулася до вікна й уперше заплакала в цій хаті . Відтоді вона почала прясти окремо й ховати свої нитки у свою скриню . Одного дня вона взяла мотовило , щоб мотати свою пряжу . — Дай сюди мотовило , воно не твоє , а моє ! — закричала свекруха й ухопилася за нього . — Не дам , бо й мені треба ! — Дай , кажу тобі ! — Не дам ! Свекруха й невістка тягали мотовило по всій хаті , кожна до себе , аж поки не збіглися чоловіки . Старий Кайдаш саме постив , бо була п’ятниця , тому був голодний і злий . Він вирвав мотовило та поламав його на тріски . — Тату , ставте нам скоріше хату через сіни ! — сказав Карпо . — Ти б краще свою жінку приборкав ! — Хіба моя жінка курка , щоб я їй крила обрізав ? Слово за слово , і старий махнув шматком мотовила на Мотрю та зачепив її руку . Карпо став між ними , як стовп . Він сказав , що винна не Мотря , а мати , бо вона всю роботу скидає на невістку . Тоді батько кинувся на сина з кулаками й штовхнув його в груди . Карпо зблід , як крейда . — Не лізьте , тату , бо задушу ! — крикнув він і штовхнув батька обома руками . Старий упав навзнак , аж ноги задер . Мати заплакала , Лаврін кинувся піднімати батька , а Карпо взяв шапку й вийшов надвір . Він довго стояв під грушею на першому снігу , поки не охолов . Наступного дня Кайдаш приніс два нові мотовила й кинув їх на лаву . — Нате вам по мотовилу , та хоч очі одна одній повиколюйте ! Мотря весело схопила нове мотовило , і жоден цар не тримав свого скіпетра з такою радістю . Потім Мотря перестала варити на всю родину . Одного ранку свекруха побачила в печі два маленькі горщики . — Що це ти вариш у таких горнятках ? — Борщ і кашу для себе й для Карпа , а ви варіть собі самі , бо ви ж у панів училися . Свекруха вихопила горщик із кашею й викинула його в помийницю . Тоді Мотря схопила зі столу миску з борщем і кинула свекрусі під ноги . Миска розлетілася на черепки , а картопля покотилася під піч . — Тьху на вас ! — плюнув старий Кайдаш і пішов до повітки . Тепер він бачив , що синів треба розділити , і навесні поставив Карпові хату через сіни . Мотря вимазала свою хату й рівно половину сіней , наче шнурком відміряла . Вона мазала й навмисне голосно співала , що стара свекруха ще потанцює під її дудку . Коли Карпо з Лавріном перенесли до нової хати Мотрину скриню , вона сіла на неї , як цариця на трон . « Тепер я сама собі пані ! » — сказала вона . Батько віддав Карпові пару волів , воза , борону й шматок поля . А Мотря відтоді до свекрушиної хати навіть не заглядала .
Indietro Pagina 4 di 10 Pagina 4 di 10 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
