Salta il testo dell’articolo
I . Сонце досягало вже полудня . Годинник на ратушевій вежі вибив швидко й плачливо одинадцяту годину . Від громадки веселих , гарно повбираних панів - обивателів дрогобицьких , що проходжувалися по „ плантах “ коло костьолу в тіні квітучих каштанів , відділився пан будівничий і , вимахуючи блискучою паличкою , перейшов через вулицю до робітників , зайнятих при ново - розпочатій будові . — Ну що ж , майстер , — крикнув він , не доходячи , — готові ви вже раз ? — Все готово , прошу пана будівничого . — Ну , то кажіть же вдарити „ раст “ ! — Добре , прошу пана ! — відповів майстер і , обертаючися до помічника , що стояв побіч нього і докінчував обтісувати величезну фундаментову брилу попелівського піщаника , сказав : — Ану , Бенедю , тумане якийсь ! Не чуєш , що пан будівничий кажуть раст бити ? … Живо ! Бенедьо Синиця кинув з рук оскарб і поспішив сповнити майстрів приказ . Перескакуючи через розкидане кругом каміння , задихавшись і посинівши з натуги , він біг , що було сили в його тонких , мов скіпи , ногах , ід високому парканові . На паркані завішена була на двох мотузках дошка , а побіч неї на таких же мотузках висіли дві дерев'яні довбеньки , котрими бито о дошку . Це був прилад , котрим давалося знак , коли починати або кінчити роботу . Бенедьо , добігши до паркану , хопив довбеньки в обі руки і з усієї сили загримав ними о дошку . Калать ! калать ! калать ! — роздалося радісне , голосне гавкання „ дерев'яної суки “ … Так мулярі звали образово цей прилад . — Калать ! калать ! калать ! — гримотів Бенедьо без упину , всміхаючись до дошки , котру так немилосердно катував . А всі мулярі зайняті кругом на широкій площі : хто тесанням каміння на фундаменти , хто гашенням вапна в двох глибоких , чотирогранних вапнярках , усі копатільники , що копали ями під підвалини , теслі , що позаду мов жовни цюкали , обтісуючи здоровенні ялиці та дубове делиння , трачі , що різали тертиці ручними пилами , цеглярі , що складали в стоси свіжо привезену цеглу , — весь той різнородний робучий люд , що снувався , мов мурашки , по площі , двигаючи , цюкаючи , хитаючись , стогнучи , потираючи руки , жартуючи та регочучись , — усі зупинилися і перестали робити , мов величезна , стораменна машина , котру одно подавлення крючка нараз спинить в її скаженім ході . Калать ! калать ! калать ! — не переставав завзято гукати Бенедьо , хоч усі вже давно почули гавкання дерев'яної суки . Мулярі , що стояли схилені над камінними брилами та з розмахом ценькали о твердий піщаник , аж час від часу іскри пирскали з - під оскарба , тепер — покинувши свої приладдя , — випростовували крижі і роздіймали широко руки , щоби захопити як найбільше повітря в груди . Деякі , котрим вигідніше було клячіти або цяпіти при роботі , звільна піддвигалися на рівні ноги . У вапнярках шипіло та булькотіло вапно , немов лютилося , що його наперед спражено в огні , а тепер назад вкинено в воду . Трачі таки лишили пилу в недорізанім брусі ; вона повисла , спершися горішньою ручкою о делину , а вітер хитав нею на боки . Копатільники повстромлювали рискалі в м'яку глину , а самі повискакували на верх з глибоких ровів , вибраних під підвалини . Між тим Бенедьо вже перестав гримати , а весь робучий люд , з обтрясинами цегли та глини , з трачинням та оприсками каміння на одежі , руках і лицях , почав збиратися на фронтовий ріг нового будинку , де був головний майстер і пан будівничий .
Indietro Pagina 1 di 154 Pagina 1 di 154 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
